Галина Смірнова
Слон і слоненята, які танцюють під музику Ощадбанку, не помічають, як згортається бізнес Росії, і будівельна галузь може підкоритися МВФ
Герман Греф підвів підсумки своєї діяльності на посаді глави Ощадбанку. Підсумки вражають прибутковістю, в результаті акціонери продовжили термін його служби. Зрозуміло, що акціонерам завжди важлива робота на прибуток. Виходить — гроші вирішують все, без оглядки на наслідки від діяльності банку для економіки країни. А між тим є маса неприємних історій клієнтів банку від взаємодії з ним. Від комісійних стягнень при перекладах всередині банку з карти на карту, зареєстрованих у різних регіонах, що нагадує своєрідну плату за роумінг, пожирають гроші банкоматів, збоїв системи, блокування карт, до проблем бізнесу, якому по власній помилці банк не просто псує відносини в ланцюжку «підприємець — замовник», але і позбавляє майбутнього — можливості взяти кредит в іншому банку для продовження діяльності, зіпсувавши кредитну історію. Історій на ці теми в соціальних мережах маса. Одним з інформаційних джерел банківської життя є портал «Банки.ру», де можна простежити за життям кожного фінансово-кредитної установи та їх смертю, в тому числі в результаті зачистки банківського сектора, проведеного ЦБ. Досить прочитати відгуки, щоб зрозуміти, від чого не ростуть або гинуть підприємства, а громадяни змушені визнавати себе банкрутами. Ще страшніше думати про майбутнє, коли економіку Росії охопить загальна цифровізація від Грефа, завершити створення якої він планує до 2024 року.
Добросовісний банк, недобросовісний забудовник? Або навпаки?
Один з відгуків на «Банки.ру» залишив мешканець Пермі, який, очевидно, в емоційному потрясінні, чому не описав подробиць ситуації. Однак дізнатися їх виявилося можливим вдавшись до інших информплощадкам. У березні 2018 року, як писало Пермське підрозділ видання РБК, одному з найбільших в Пермі забудовнику — ТОВ «КД-Девелопмент», що входить в групу компаній забудовника «Камська долина» ввели процедуру спостереження. Заява про неспроможність забудовника було подано «МРСК Уралу» ще в жовтні 2017 року. Як пояснив тоді виданню гендиректор компанії «Камська долина» Андрій Гладиков, забудовник має намір незалежно від процедури спостереження продовжити здавати будинки, розраховуючи на те, що ця обставина суд візьме до уваги. Треба зазначити, що СГ «Камська долина» працює або вже правильніше сказати працювала на ринку 25 років, але в 2016 році зіткнулася з фінансовими претензіями до неї від контрагентів і підрядників, а також із закриттям кредитної лінії і позову про банкрутство з боку ПАТ «Ощадбанк». Одночасно забудовник стягує в судах заборгованості своїх контрагентів, також в арбітражі знаходяться позови про визнання банкрутами декількох компаній холдингу «Камська долина» та позови про особисте банкрутство її засновників. В принципі, історія, типова для наших днів, з якою стикається бізнес останні роки все частіше. Як правило, бізнес у подібних ситуаціях програє, бо суд та діло, зростають борги, позбавляючи можливостей виправити ситуацію. Між тим, у цій історії є одна дуже цікава і вкрай важлива деталь, яку можна побачити в публікації порталу «Страхование58.ру» — пайовики одного з будинків забудовника побоюються, що їхні квартири можуть бути реалізовані на користь «Ощадбанку» з 40% дисконтом. Особливо примітно, що на багато заставні квартири «Ощадбанк» видавав людям іпотечні кредити. Тобто видача кредитів на будівництво квартир схвалювалась двічі. Дивно, чи не правда — Ощадбанк, відомий, як суворо підходить до оцінки ризиків, не перевірив документи забудовника досконально? Або перевірив, вирішив, що все в порядку і прийняла позитивні рішення про видачу кредиту самому забудовнику і його клієнтам іпотеки? Так що тоді змусило Ощадбанк переглянути рішення в ході реалізації проекту? Чи Не з таких от історій у нас в країні і виникають непримиренні війни на тому чи іншому ринку, що ведуть до монополізації банківської то, то будівельної сфер, хоча, безумовно, на ринку повно недобросовісних фірм, але впоратися з якими цілком можливо, виправивши законодавчі похибки. Не ведуть банки якусь свою гру, яка дозволить їм прибрати до рук активи будівельного бізнесу або просто маніпулювати ним собі на догоду. Як знати, може бути воно й на краще — бути може, монополізація нарветься на націоналізацію, і тоді держава не буде допомагати монопольного бізнесу вирішувати проблеми за рахунок держкоштів, так як дешевше буде вирішити їх безпосередньо.
Технологічні збої, підмочена репутація. Так бути чи не бути бізнесу в Росії?
Це лише частина айсберга — велика історія однієї дорослої великої компанії. Є ще історії подрібніше — від маленького бізнесу з невеликим, але стажем роботи. Ось, наприклад, з опублікованих на порталі «Банки.ру» відкликання клієнта Ощадбанку від червня 2018 року, короткими тезами:
«Є клієнтом з 2012 року. У травні у зв’язку з розширенням я звернувся за кредитом. Все стандартно, кредитуюсь в Ощадбанку досить часто, часто закриваю кредити достроково. Як зазвичай подзвонив андеррайтер і зменшив запитувану суму… але чорт з ним, благо є свої заощадження. Найнеприємніше сталося при отриманні кредиту, тільки в момент підписання я дізнався, що термін 17 міс., при цьому після схвалення кредиту термін був озвучений 36 міс. Я так підозрюю, що андеррайтер абсолютно далекий від бізнесу і його реалій, і зовсім не розуміє, як формуються грошові потоки. Коли ти вкладаєш гроші в нове підприємство, ти розраховуєш, що якщо щось, не дай Бог, піде не так, то ти будеш в змозі оплачувати кредит за рахунок діючих потоків. До того ж у підприємства є термін, коли потрібно тільки вкладати, віддачу починаєш отримувати на 2-3 міс. Так ось, за рішенням андеррайтера я повинен оплачувати з першого ж місяця суму в 2 рази більше, ніж за замовленим і, зауважте, схваленим умовами!!! Найнеприємніше, що ти дізнаєшся про це в той момент, коли повернути назад немає можливості, так як, знаючи всі умови ти б, можливо переглянув свої наміри, і знайшов гроші в іншому місці. Тут же на тебе тиснуть взяті зобов’язання перед партнерами за проектом, і, менеджер каже: гаразд, ви ж все одно достроково гасіть! Так я і гашу достроково, тому що знаю, що і як робити!»
На даний відгук відповідь Ощадбанку, який цілком підтверджує строгість банку в підході розгляду заявки на видачу кредиту, був такий:
«При розгляді питання про надання кредиту банк всебічно оцінює можливі ризики, які можуть безпосередньо вплинути на належне виконання позичальником усіх умов кредитної угоди, допомагаючи тим самим клієнтам уникнути надмірного боргового навантаження. Це забезпечує зниження ризиків і, як наслідок, повернення позикових коштів. Мені стало відомо, що колеги зв’язалися з вами і запропонували кілька шляхів вирішення питання»
Ще один приклад:
«ІП Е-н Олексій А., 15.11.2013 мною був отриманий кредит у розмірі 2 000 000 рублів з щомісячною виплатою 15 числа кожного місяця. 01.03.2016 у зв’язку з погіршенням фінансового стану я звернувся до працівника кредитного відділу і повідомив про те, що не зможу внести черговий платіж 15.03.2016 р… мені повідомили, що днів до чергового платежу залишилося мало, і буде прострочення платежу, у зв’язку з якою моя кредитна історія стане сірою (не чорною)… Мені була надана відстрочка по основному боргу (627 059,55 руб) на 6 місяців, після закінчення відстрочки згідно з новим графіком платежів кредит був повністю і без прострочень погашений 15.05.2017 року. Але, 11.04.2018 року моїй дружині і поручителя за цим кредитом прийшло смс від Ощадбанку з претензією на суму 627 059,55 рублів, з вимогою про негайну оплату заборгованості, з погрозою в разі неоплати звернутися в суд. Я зробив кілька дзвінків… адже, можливо моя «сіра» Кредитна історія стала «чорною», так як вже півроку мені скрізь відмовляють з видачею кредиту там, де раніше проблем не виникало!!!»
Відповідь Ощадбанку від 24.04.2018 року за цим зверненням:
«Ми перевірили факти, вказані у Вашому зверненні і виявили некоректне відображення даних в системах банку за договором… Проведені необхідні коригування, виправлені дані передані в Бюро кредитних історій. Приносимо вибачення за технічний збій, що призвів до виникнення помилки.»
Тандем — Герман Греф і Ельвіра Набіулліна: хто першим танцює бюджет Росії
Знову ж, повторимося, це лише кілька з багатьох історій — опублікованих. А скільки тих, хто не готовий розповідати про них? До чого призводять помилки банку, ми спостерігаємо в економіці країни. А між тим Ощадбанк впевнено крокує по країні. Тепер він готовий заробленими на клієнтах грошима поділитися з ЦП — покрити його збитки, понесені в 2018 році, замість виплати дивідендів від своєї рекордний прибуток у федеральний бюджет. Як повідомляло агентство DailyStorm, змінити порядок виплати дивідендів Ощадбанку, передбачає за рішенням, ухваленим 2 роки тому наглядовою Радою «Ощадбанку», направляти на ці цілі 50% від прибутку, запропонувала сама глава ЦБ — Ельвіра Набіулліна. На її думку, дивіденди Ощадбанку потрібно враховувати в дохідній частині ЦБ, а не перераховувати їх безпосередньо у федеральний бюджет. Герман Греф підтримує її рішення. От тільки хочеться зрозуміти, як головний банк країни, який стоїть над іншими фінансовими, кредитними і страховими інститутами, у принципі, може генерувати збитки. Значить щось йде не так? Чи так, але за задумом ЦБ і може бути десь росте якась інша сфера, накаченная засобами країни, що опинилися в руках ЦБ. Однією з причин отримання від’ємного сальдо, яке за підсумками минулого року склало 434,6 млрд рублів вказується санація банківського сектора, на яку, як повідомляла раніше сама Ельвіра Набіулліна, ЦБ витратив 2,3 трильйона рублів — і це тільки починаючи з середини 2017 року. Продуманий банк не продумав стратегію санації, вірите чи ні?
Примітно, що у Ощадбанку своя методика оцінки кредитоспроможності позичальників, застосовувати яку йому дозволив головний банк — ЦБ. Як говорив відомий мультгерой Вінні-Пух: «Входить і виходить, чудово виходить»! Одному банку дозволено багато чого, чого не дозволено іншим, завдяки чому, в тому числі він став практично монополістом. В той час, як Ощадбанк насилу кредитує, і часом створює клієнтам нестерпні умови, інші банки змушені розміщувати свої кошти в ЦБ. Маячня? По всій видимості, так!
Так що з будь дірою в бюджеті і в якій країні ми прокинемось з вами «завтра» невідомо. Адже Банк Росії — це бренд, який грає завдяки доступу до валюти за правилами МВФ і у відповідності з Федеральним законом «Про банки і банківську діяльність» від 2 грудня 1990 року, не відповідає по зобов’язаннях держави, як і держава не відповідає за зобов’язаннями банку. На цьому тлі важливо розуміти, що ті активи, якими сьогодні так чи інакше, прямо або через дочірні компанії, володіють банки чи зможуть заволодіти, будуть підкорятися регулятору, тобто ЦП, який юридично, ще раз підкреслимо, є самостійною юридичною особою.
