З цього поста ви дізнаєтеся про новий армійському вантажівці, який в найближчому майбутньому увійде у серійний випуск та поповнить ряди нашої армії. Коробка-«автомат», пневмопідвіска, кондиціонер — і це далеко не повний перелік обов’язкового обладнання, яке буде встановлено на «Тайфун».
«Тайфун-У» («Урал»-6309)
Довжина: 9 265 мм
Дорожній просвіт: 400 мм.
Двигун: дизельний об’ємом 7 літрів, з турбонаддувом.
Максимальна потужність: 450 к. с. при 2 300 об/хв.
Максимальний крутний момент: 1 650 Нм при 1 400 -1 600 об/хв.
Трансмісія: 6-ступінчаста АКПП з 2-ступінчастим «раздаткой». Постійний повний привід.
Витрата палива: 42 л/100 км
Вартість: 38 млн рублів.
«Тайфун» — абсолютно новий для Росії вид бойової колісної техніки. Він не призначений для участі в бойових діях (на відміну від БТР), але здатний захистити особовий склад, що перевозиться в кузові, від раптового нападу із засідки.
Спроби робити броньовані версії на базі серійних вантажівок робилися неодноразово. Але всі ці кустарно допрацьовані автомобілі не витримували випробувань вибухами і обстрілами. Тому Міноборони вирішило замовити бронегрузовик, створений «з нуля». Причому відразу два — один доручили робити КамАЗу, інший — заводу «Урал» в Міассі. Підприємства залишилися вірні своїм традиціям: камазівці випустили безкапотну версію «Тайфун-До» (про неї йтиметься нижче), а уральці — капотную «Тайфун».
«Тайфун-У» броньований за найвищого стандарту ГОСТ 6а і витримує обстріл з снайперської гвинтівки та автомата Калашникова. Більш того, днище машини має V-образну форму — стінки, розташовані під кутом до землі, розсіюють ударну хвилю, якщо «Урал» наїде на міну. Більшість сидінь у салоні (крім водійського і крайнього правого) підвішені до стелі, що знижує ризик травми при підриві, а ті, що пригвинчені до підлоги, стоять на протимінних опорах.
На відміну від древніх «Уралов» розробки 50-х років, тут досить просунута технічна «начинка», яка ще недавно була немислима для важких армійських вантажівок. Коробка передач — гідромеханічний «автомат» МЗКТ білоруського виробництва з кнопковим включенням блокування диференціала і понижувального ряду в «роздатці». Підвіска — гідропневматична, яка здатна «притискати» колеса при проходженні нерівностей, прямо як на Range Rover останнього покоління.
Двигун — ярославська рядна «шістка», але тут не обійшлося без імпортних комплектуючих з країн, з якими Росія веде «війну санкцій». Ніж у разі введення торгового ембарго замінити систему уприскування Bosch і турбіну Borg Warner, поки не зрозуміло.
«Тайфун» — це ціле сімейство бронеавтомобілів. Першою випустили 6-колісну версію з кабіною, яка відокремлена від салону. На черзі двовісний 4-колісна модифікація з укороченим кузовом, а також 6-колісний «бронеавтобус», де кабіна і салон розташовуються в єдиному бронемодуле. Пізніше з’явиться і довга версія з чотирма осями і вісьмома колесами.
«Тайфун-До» (КамАЗ-63968)
Довжина: 8 990 мм
Дорожній просвіт: 400 мм.
Двигун: дизельний, об’ємом 7 літрів з турбонаддувом.
Максимальна потужність: 450 к. с. при 2 300 об/хв.
Максимальний крутний момент: 1 650 Нм при 1 400 – 1 600 об/хв.
Трансмісія: 6-ступінчаста АКПП з 2-ступінчастим «раздаткой». Постійний повний привід.
Витрата палива: 42 л/100 км
Вартість: 48 млн рублів.
Броньований КамАЗ — більш дорогий конкурент і одночасно найближчий родич «Тайфуну». Бескапотная компонування, як відомо, актуальна для цивільних вантажівок тому, що при тій же габаритній довжині дозволяє ставити більш довгу вантажну платформу. Коли мова йде про вибухозахищених машинах, перевага «бескапотников» втрачається. Моторний відсік, винесений вперед, відіграє роль буфера при наїзді на міну, а в разі підриву «Тайфун-До» (так само як і будь-якого іншого бескапотний вантажівки), весь удар припаде на кабіну.
Двигун вантажівки з Набережних Човнів такий же ЯМЗ, хоча в перспективі сюди можна ставити і дизельний V8 власної розробки КамАЗа. Підвіска теж пневматична, а ведучі мости скомпоновані по-іншому: один знаходиться ззаду, а два — спереду, щоб компенсувати неабиякий вага фронтальної частини. Причому обидва передніх мосту керовані, чого немає у «Уралу».
А ось з коробкою передач — проблема. Камазівці вирішили не використовувати білоруську МЗКТ, а… американської Allison. Крім того, бронелисты замовляють у Німеччині, а колеса — у Франції. Договору на поставку полягали, звичайно ж, до того, як НАТО у військовій доктрині РФ визнали головним потенційним противником.
«Тайфуни-К» вже взяли на озброєння і навіть випустили на парад на честь Дня Перемоги 9 травня. Однак поки що (на відміну від «Тайфуну») машини засекречені і недоступні для журналістів. Що буде з машинами з-за усложнившихся відносин із Заходом, поки не зрозуміло. Але камазівці вже розробили дослідний зразок восьмиколесного вантажівки під кодовою назвою «Торнадо» з власним 550-сильним турбодизелем і такий же, як у «Тайфуну», кабіною.
До речі, на серпневих навчаннях Міноборони на півдні Росії, де випробовували перспективну техніку, «Тайфунів-До» не було. Далекосяжні висновки робити рано, але з реалізацією проекту намітилися явні складності.
«Урал-ВВ» і «Федерал-М»
Довжина: 8 990 мм
Дорожній просвіт: 400 мм.
Двигун: дизельний V8 об’ємом 14.9 літра.
Максимальна потужність: 240 к. с. при 2 100 об/хв.
Максимальний крутний момент: 883 Нм при 1 400-1 600 об/хв.
Трансмісія: 5-ступінчаста МКПП з 2-ступінчастим «раздаткой». Постійний повний привід.
Витрата палива: 32 л/100 км (розрахунковий).
Вартість: 8-10 млн рублів.
Дві версії одного і того ж за змістом автомобіля. Один збирають в Міассі на УралАЗе, інший в московському Інституті спецтехніки». Ці бронеавтомобілі набагато простіше і дешевше «Тайфунів» і призначені для внутрішніх військ. Замість принципово нової гідропневматичної підвіски — старовинне шасі від «Уралу»-55571, про який ми вже розповідали у минулій публікації про старої військової техніки. Під капотом — старенький дизель ЯМЗ-236. Замість коробки-«автомата» — традиційна «мішалка» з п’ятьма ступенями.
Номінально, за бажанням замовника, «Федерали» та «Урали-ВВ» можна оснастити захистом по тому ж шостого класу безпеки, що у «Тайфуну». Салон тут об’єднаний з кабіною в бронекапсулу, а дно також здатна розсіювати вибухову хвилю. Втім, від вибухів серійні вантажівки, хай і серйозно броньовані, захищати так само ефективно, не можуть.
«Урал-ВВ» і «Федерал-М» відрізняються один від одного рядом компонувальних рішень, і ті, кому довелося вивчити їх наживо, кажуть, що московський вантажівка спроектований більш розумно, ніж уральський. До того ж орієнтовна ціна «Федерала» на 2 млн рублів менше. І все-таки в згаданих вище військових навчаннях у серпні брав участь саме «Урал-ВВ».
«Скорпіон» ЛША-2
Довжина: 4 890 мм
Дорожній просвіт: 300 мм.
Двигун: дизельний.
Максимальна потужність: 136 к. с.
Максимальний крутний момент 300 Нм.
Трансмісія: 5-ступінчаста МКПП з 2-ступінчастим «раздаткой». Постійний повний привід.
Витрата палива: 13,2 л/100 км.
Вартість: немає даних.
Про цей автомобіль відомо мало. Виробник, ЗАТ «Корпорація «Захист»», скупий на технічні дані. «Скорпіон» явно зібраний на чужих агрегатах, так як компанія не є повноцінним автовиробником і спеціалізується на бронювання серійних автомобілів.
Втім, звідки взято двигун, можна тільки здогадуватися: за характеристиками турбодизель близький до мотору Mitsubishi L200, але трохи більше за обсягом. Походження трансмісії і ходової також покрито мороком. Але оптика і деякі деталі оформлення видають спорідненість з УАЗовскими позашляховиками. Власне, саме в якості заміни УАЗ-469 і пророкують «Скорпіонів».
Проектів позашляховиків для армії різного ступеня перспективності набереться з десяток. Чому ми написали саме про «Скорпіона»? Справа в тому, що саме він брав участь у вже двічі згаданих вище військових навчаннях, і пройшов приймальні випробування. Все це дозволяє сподіватися на те, що незабаром технічні дані машин все-таки розсекретять, і ми дізнаємося, які вони, командирські джипи нового покоління.
