Наступного разу генерал його зустрів півмісяця, уже під Севастополем. Лейтенант на вантажівці привіз в польовий медсанбат пораненого в обидві ноги старшину. Генерал йому вимовив за те, що старшину везли, не чекаючи темряви, — могли потрапити під обстріл.. Лейтенант винувато відповів, що боявся зволікати — раптом гангрена? Генерал здивувався хоробрості, не став його особливо лаяти і відправив назад на позиції. В той день батарею цього лейтенанта розбили: артилерія била на максимум — на чотири кілометри, так що до ворога її присунули буквально впритул.
У лічені години не залишилося жодного цілого знаряддя. Снаряди, однак, вціліли, і лейтенант зі своїм шофером Вітею Акуловим, колишнім військовим моряком, повіз їх на сусідню батарею, де ще було з чого стріляти. Це був не просто подвиг — самогубство. Дорога прострілювалася ідеально. Машина ледве дерлася на гору. Підйом абияк здолали, вилізли на плоскогір’я, тут їх стало видно вже звідусіль: налетіли два «юнкерса». І їм легше.
додому Чим відомий Едуард Асадов.
Чим відомий Едуард Асадов.
Оприлюднено: 27
Март