Кожна дитина перед тим, як ходити, проходить через стадію повзання рачки — як не дивно, цією особливістю розвитку можуть похвалитися далеко не всі тварини. Палеонтологи з Лондонського університету вивчили останки новонародженого, однорічного і дорослого динозавра мусзавра (Mussaurus patagonicus) і з’ясували, що в перші місяці життя він не міг повноцінно ходити з-за нерівномірного маси тіла. Виходить, що як і людям, деякий час йому довелося повзти рачки.
Розглянутий вид динозаврів жив близько 200 мільйонів років тому в сучасній Аргентині. Палеонтологам дуже пощастило — протягом останніх 50 років їм вдалося зібрати скам’янілості стародавнього істоти різного віку. За словами професора Джона Хатчінсона, завдяки цим решткам мусзавров, вони змогли зробити відкриття, яке 20 років тому ще було просто неможливим.
За їх розрахунками, дитинча динозавра важив 60 грамів, і міг поміститися в долоні людини. У цьому віці у істоти були відносно великі голова і шия, але зате добре розвинені передпліччя — центр маси його тіла був спрямований вперед, тому дитинча міг пересуватися тільки на четвереньках.
Ситуація змінювалася в міру дорослішання — коли збільшився хвіст динозавра переміщував центр ваги в область тазу, він цілком міг встати на дві ноги. На думку дослідників, на стадії дорослішання динозавр вже мав майже 6-метрову довжину і важив понад 1000 кілограмів.
З-за нестачі інших скам’янілостей динозаврів з довгою шиєю, палеонтологи не можуть точно сказати, чи проходили вони через цю стадію повзання. Ймовірно, більшість з них так і ходили на четвереньках все життя, не встаючи на дві ноги з-за тяжкості довгій шиї. Винятками могли бути розглянутий мусзавр, игуанодон і пситтакозавр.
Нове відкриття дало зрозуміти, що в можливості ходіння на двох ногах грав роль не тільки баланс між довжиною задніх і передніх кінцівок, але і довжина хвоста і шиї. На основі цих знань палеонтологи зможуть розкрити особливості розвитку та інших видів динозаврів.
