Сьогодні я хочу розповісти вам про одну із самих кровожерливих різновидів футболу, якщо це взагалі можна називати футболом, під назвою «Кальчо флорентіно». Що найцікавіше, правила Кальчо сформувалися ще в далекому 1580 році, але і донині цей жорстокий спорт є популярним в деяких країнах світу.
Спочатку в неї грали місцеві багатії, аристократи і священнослужителі — правда, зараз такий стан речей уявити собі складно. А справа ось у чому: гра являє собою скоріше величезна криваве місиво, ніж як таку гру в м’яч. Матч триває 55 хвилин, більшу частину часу сакральний спортивний снаряд залишається лежати на місці, а гравці мутузять один одного, поки не виб’ють всю дурь або поки просто не виб’ються з сил.
Крім іншого, кальчо — це ще і дуже локальний захід, у якому задіяно всього чотири команди з найближчих населених пунктів (у кожної свій колір: білий, синій, червоний і зелений), а їх зустріч відбувається завжди на одному і тому ж місці — на площі Санта-Кроче. В якості ілюстрації наведемо відому цитату бувалого гравця в кальчо: «Це жорстока гра, бійка там йде насправді. У 1994 році я провів 15 годин в хірургічному відділенні після кальчо. Я прибув туди, несучи око в руці і практично без зубів. В цьому році мій син візьме участь у своїй першій грі. Йому всього 18».
У 2006 році проведення кальчо скасували на цілих два роки з-за запеклих сутичок між білою і синьою командами, але пізніше відновили знову — цього своєрідного воскресіння і присвятив свій черговий проект фотограф Давид Рамос, який спробував подивитися, як грають у такий жорстокий спорт в ХХІ столітті.
