Колесо духів, або Руджум-ель-Хірі, — древня споруда в Ізраїлі, яка, за даними дослідників, може бути древнє Стоунхенджа. Однак чим більше її вивчають, тим більше питань постає перед дослідниками.
Цікава структура пам’ятника. Камені в Колесі духів, маса яких досягає 37,5—40 тисяч тонн, були викладені колами навколо центру — кургану. Зовнішній коло каменів має 156 метрів в діаметрі і 2,4 метра заввишки. Через кам’яні ворота» одного з кіл-насипів можна було побачити схід сонця в день рівнодення. Інші вказували на найближчі згаслі вулкани — гори Тель Фарес і Тель ес-Саки, які з давніх часів сильно зруйнувалися і зараз ледь помітно виступають над землею.
Курган посередині колеса духів досягає 4,5 метра у висоту і має всередині невелику камеру, в яку веде довгий коридор. Археолог Михайло Фрейкман, який займався дослідженням пам’ятника останні роки, виявив, що в день літнього сонцестояння промені сонця падають точно на великий камінь всередині кургану. Дослідник припускає, що в давні часи на ньому відбувалися жертвоприношення.
Однак всередині кургану археологи знайшли на диво мало: одні золоті сережки, елементи зброї і кілька артефактів, які могли належати до поховання більш пізнього періоду — 1500-1300 років до н. е.
За однією з версій, Колесо духів зводили в 3000-2700 роках до нашої ери, за часів мідного століття, як і селище, який утворився навколо нього. Що цікаво, близько до спорудження люди не селилися, а ось на відстані 300-350 метрів вже будувалося житло.
За іншою версією, поселення з’явилося близько 4000 років до нашої ери. Аналіз піску з камери кургану вказує приблизно на той же період — його не торкався промінь сонця вже протягом 5640±290 років.
Які люди жили поруч з Колесом парфумів в ті часи? Дослідники виявили, що люди, які жили в поселенні, були не такими вже примітивними — вони користувалися відполірованими камінням для того, щоб молоти зерно, і вміли виготовляти серпи з кремнієвих пластин. Будували вони, звичайно, і зерносховища.
З сакральних предметів були знайдені базальтові статуетки богів. Що цікаво, всі вони були розколоті навпіл, і, як кажуть дослідники, це не могло бути випадковістю. Іноді руйнування такого божка вимагало значних зусиль.
Археологи припускають, що нові покоління залишали вдома предків, випалюючи їх і закриваючи в них всі входи і виходи. Статуї богів розколювали навпіл, так само як і інші предмети побуту. Таким чином, будинок прабатьків символічно «ховали», і робив це, за припущенням археологів, онук чи правнук того, хто будував будинок.
І справді, поруч з будинками були знайдені дольмени. Це були влаштовані з величезних важких кам’яних валунів п-подібні споруди з похованнями, можливо, тих самих предків — власників будинків. У самому Колесі духів поховань знайдено не було.
Однак якщо побут людей того часу ще можна уявити, судячи зі знахідок, ніж було для них Колесо духів, з упевненістю сказати неможливо. В якості чого його використовували і як зводили таке величне спорудження, будівництво якого вимагало неймовірних зусиль, відповісти важко.
Чи це була обсерваторія, святилище або соціально-культурний центр громади — ці загадки досі стоять перед археологами.
