Вважається, що це місце було відкрито у часи конкістадорів — і вже тоді її виявили у вигляді руїн.
У Болівії майже в сотні кілометрів від фактичної столиці держави Ла-Пас знаходиться мегалітичний ритуальний комплекс будівель, який називається Пума Пунку. Назва перекладається як «Ворота Пуми». Інки вважають це древнє місто найважливішим місцем створення світу.
У записах 1651 року іспанцями, открывавшими для себе ці землі, згадувалися легенди місцевих жителів про те, що руїни належать до допотопної епохи, коли на Землі жили велетні — нібито вони і побудували це величезна споруда.
Протягом довгих років Пума Пунку не привертав до себе археологів і істориків.
Тільки до кінця 20 століття у Пума Пунку почали проводити повноцінні археологічні розкопки. Завдяки цим роботам вченим вдалося встановити, що це цілий комплекс споруд штучного походження, який обнесений кам’яною кладкою і підноситься над навколишньою місцевістю у формі літери «Т».
З приводу точного віку споруди історики ведуть суперечки з момент відкриття Пума Пунку. Згідно з проведеним радіовуглецевому аналізу вдалося з’ясувати, що вік стародавнього мегалітичного комплексу становить приблизно 3500 років.
Але на подив археологів під мегалитами Пума Пунку не був знайдений один з культурних шарів, що відносяться до відповідної епохи – плейстоценової.
Також невідомо, з якої причини комплекс був зруйнований. Згідно з однією з теорій, в давнину стався потужний землетрус, який і розвалило болівійське будова. На користь цієї версії говорять і розташовані неподалік від Пума Пунку вулкани. Та й самі мегаліти побудовані на висоті близько 4 кілометрів над рівнем моря.
Інші дослідники не згодні з таким висновком, оскільки, як вони заявляють, характер руйнування стародавнього комплексу не схожий на землетрус.
Інші версії припускають метеоритний дощ, всесвітній потоп, руйнівне цунамі.
у Пума-Пунку блоки розкидані практично рівномірно в різні боки, хоча водний потік неминуче зносив би їх по ходу свого руху.
Все набагато більше нагадує наслідки не водного катаклізму, а вибуху!.. Причому, навіть не одного, а цілої серії вибухів!..
Вибуховий характер руйнувань особливо наочно простежується в східній частині на поверхні пагорба, де розташовувалася платформа з величезних блоків, вага яких доходить до чотирьохсот тонн.
Якщо ж оцінювати картину руйнувань в цілому, то вибух (або навіть кілька вибухів) повністю розніс конструкції, знаходилися на пагорбі, і практично не пошкодив кладку по його периметру. Деякі дослідники вважають, що все дуже сильно нагадує наслідки прицільного точкового ракетного удару!.
Втім, вже існує версія про те, в Південній Америці ми маємо справу зі слідами глобального збройного конфлікту між представниками стародавньої високо розвинутої цивілізації, який увійшов в стародавні легенди і перекази наших предків і називається «Війни Богів».
Сучасний же стан Пума-Пунку остаточно переконає будь-якого в тому, що «боги», які створили споруди на південноамериканському континенті, в цьому гіпотетичному конфлікті не просто брали участь, але і виявилися стороною, що програла.
А зрозуміло це тому, що ніде – ні в Саксайуамане («Підірваний Храм»), ні в Кенко, ні тим більше в Пума-Пунку і на основному комплексі Тіауанако) немає абсолютно ніяких ознак, що вказують на хоч якісь спроби давньої високо розвинутої цивілізації відновити зруйноване в ході трапилася глобальної війни.
У тому ж, що ми маємо справу зі слідами саме високо розвиненою в технічному відношенні цивілізації (причому дуже високо розвиненої), в Пума-Пунку сумнівів не виникає жодних.
Ті зразки обробки каменю, які знаходяться тут, виходять за всі мислимі рамки можливостей тих найпростіших технологій та інструментів, які були в індіанців Південної Америки, так само як і за рамки можливостей взагалі ручної обробки.
Подібне абсолютно немислимо при ручній роботі найпростішими інструментами, які мали індіанці на даній території до моменту приходу іспанців. Це можливо лише в разі машинного виробництва. Так що мова однозначно повинна йти про високо розвиненою в технічному відношенні цивілізації, а зовсім не про якусь індіанської «культурі Тіауанако», яку історики приписують створення Пума-Пунку.
Втім, індіанці тут теж доклали свою руку – вони займалися частковою реставрацією давньої споруди. Це особливо помітно на східній стороні пагорба, де його облицювання складена з абсолютно довільної форми блоків, уламків і навіть просто битого каменю. У кладці виявився навіть уламок перекриття воріт, який індіанці поклали сюди, переплутавши верх з низом.
Природно, що насамперед привертають до себе увагу потужні плити, розташовані в східній частині пагорба. Вони різко виділяються на загальному тлі своїми розмірами. До того ж саме навколо цього місця розкидані блоки найбільш химерної форми, що вимагає для свого створення вельми витончених технологій.
Практично не викликає сумнівів, що масивні плити слугували фундаментом для якоїсь конструкції. Причому фундаментом, який повинен був забезпечити міцність і надійність всієї споруди в настільки сейсмонебезпечному регіоні.
Що ж знаходилося на такій потужній платформі в Пума-Пунку?..
У істориків і археологів, коли вони стикаються з мегалітичних спорудою, відповідь заздалегідь готовий – це був храм або якась інша споруда культового призначення. Іншого вони й припустити не можуть…
Однак якщо ми ведемо мову про високих технологіях в обробці твердих порід каменю та потужних вибухах в результаті ракетних ударів, версія храму представляється щонайменше не дуже доречною. Для високо розвинутої цивілізації потрібно підшукувати все-таки щось інше…
Нам залишається лише гадати про те, чим було спорудження в Пума-Пунку – пунктом космічного зв’язку, станцією спостереження, обчислювальним центром, науковою лабораторією або чимось ще. Як би там не було, цей об’єкт представляв якийсь стратегічний інтерес в «Війні Богів», оскільки був явно цілеспрямовано знищено в ході бойових дій…
Напевно, знайдеться читач, який скаже: «Ну навіщо вигадувати якусь «Війну Богів» з ракетними ударами?.. Прилетів простий метеорит – розніс Пума-Пунку. І все!..»
Однак це далеко не єдиний об’єкт у Південній Америці зі слідами цілеспрямованих вибухів. Частина з них це — чульпи в Силустани, «Підірваний Храм» в Саксайуамане, Кенко-1 і Кенко-2.
А за ще одним прикладом не треба далеко ходити – всього-то пройти ті самі вісімсот метрів, які відділяють Пума-Пунку від основного комплексу Тіауанако.
Але все це поки залишається здогадками, які не мають підтвердження. Руїни Пума Пунку ще чекають серйозних досліджень і розкопок.
огляд за матеріалами з інтернету