Володимир Васильєв

Визначальним фактором є присутність збройних сил США на території Сирії
На початку травня поточного року розпочалася довгоочікувана військова операція Сирійської арабської армії та її союзників проти джихадистського анклаву в провінції Ідліб і прилеглих до неї районах. Причини її проведення лежать в намірі сирійського уряду відновити контроль над усією територією країни і фактичному невиконанні Анкарою укладеного 17 травня 2018 року в Сочі угоди між Росією і Туреччиною про створення Идлибской демілітаризованої зони.
На восстановление территориальной целостности Сирии уйдут годы сирия
Туреччина не виконала зобов’язання по цій угоді: не забезпечила висновок радикальних джихадистські угруповань із зони деескалації та виведення з району важкого і середнього озброєння так званих «помірних» бойовиків. Лінія дотику сирійських військових та ісламістів перетворилася на зону постійного конфлікту. І якщо в перші місяці після 17 вересня 2018 року джихадисти обмежувалися лише обстрілами, то вже в листопаді 2018 року вони перейшли до проведення операцій наземними силами.
У зв’язку з цими подіями хочеться зазирнути в майбутнє і зробити прогноз розвитку подій з питання відновлення територіальної цілісності Сирійської Арабської Республіки.
На березень 2019 року, за даними порталу Syrian Civil War Map, сирійський уряд контролював 62% території країни, 28% території знаходилося під контролем Сирійських демократичних сил, створених і підтримуваних США та їх союзниками по міжнародній коаліції. Підтримувані США бойовики в районі Пов-Танф — 4,6%. Терористичне угрупування «Хайат Тахрір аш-Шам» (організація, діяльність якої заборонена в РФ) — 2,8%. Офіційно підтримувані Туреччиною бойовики — 2,6%. У цих даних не враховувалися окуповані сирійські Голани.
З урахуванням початку військової операції по звільненню Ідліб і прилеглих до нього районів потенційно найближчим часом сирійський уряд може повернути собі територію, яку займає терористичне угрупування «Хайат Тахрір аш-Шам» (організація, діяльність якої заборонена в РФ) і ряд протурецької угруповань. Це становить приблизно 3% від усієї території Сирії.
При цьому є серйозна проблема — позиція Туреччини. Щоб повністю покінчити з бойовиками, необхідний повний висновок турецьких військ з території САР. Крім наявності наглядових постів турецької армії вздовж всієї Идлибской демілітаризованої зони, Анкара силами своїх військових і підконтрольних ісламістських груп окупує частину території на півночі Сирії.
Дії Туреччини в містах Афрін, Азаз, Аль-Баб та інших населених пунктах на півночі провінції Алеппо, а також у районах сусідньої провінції Ідліб потенційно спрямовані на відокремлення їх від решти частини Сирії. Є підстави вважати, що Туреччина зацікавлена в асиміляції населення деяких районів САР, особливо тих, де проживають туркоманы, тюркомовні громадяни країни.
Турецький військово-політичне керівництво просуває ідеї неоосманізму і прагне розповсюдити свій вплив на регіони, які раніше входили до складу Османської імперії. Тут доречно згадати, що близько 400 років Сирія була частиною цієї імперії і здобула незалежність лише після Першої світової війни. В ході зустрічей в рамках Астанинського формату Анкара неодноразово заявляла про прихильність принципу територіальної цілісності САР, однак поки що її слова розходяться з ділом.
Вирішальна роль у вирішенні територіального питання на півночі і північному заході Сирії належить Росії. З урахуванням відносин Анкари і Москви, які поступово набувають характеру стратегічних, можливий частковий і навіть повне виведення турецьких військ з сирійської території.
У цій ситуації надзвичайно важливим є прямий діалог турецького і сирійського керівництва. В цьому напрямку з’явилися позитивні зрушення. Нещодавно президент Сирії Башар Асад заявив, що відбулися дві зустрічі сирійської делегації з керівником розвідувальної служби Туреччини MIT Хаканом Фиданом. Башар Асад також сказав, що він готовий до зустрічі з президентом Туреччини Реджепом Ердоганом за умови поваги суверенітету Сирії і її територіальної цілісності.
На восстановление территориальной целостности Сирии уйдут годы сирия
Все набагато складніше з тими регіонами САР, в яких присутні військові США і очолюваної ними міжнародної коаліції. Почнемо з регіону Пов-Танф. Він знаходиться на південно-сході провінції Хомс. Місце вибрано невипадково, Пов-Танф розташований в епіцентрі сирійсько-йорданська-іракського трикутника.
У регіоні знаходиться військова база США. Відомо, що на базі є і військовослужбовці Великобританії. Навколо бази оголошена 55-кілометрова заборонена зона, в тому числі безполітна. Перетин її кордону тягне відкриття вогню на поразку. Підконтрольна США і їх союзникам угруповання бойовиків носить назву «Магавир Аль-Таура», її чисельність в кінці 2018 року становила близько шести тисяч чоловік.
На восстановление территориальной целостности Сирии уйдут годы сирия
У цьому ж районі знаходиться табір біженців Рукбан. В даний час організовано поступовий вихід з табору біженців в райони, підконтрольні сирійському уряду. До початку процедури евакуації там налічувалося близько п’ятдесяти тисяч біженців.
Довгий час військові США перешкоджали доступу в табір гуманітарних вантажів і співробітників ООН, а також не давали можливості біженцям його покинути. Таким чином, вони намагалися створити якусь легітимність своєї присутності в цій місцевості нібито для захисту мирного населення. Можливість евакуації біженців була відкрита під сильним дипломатичним тиском ООН і Росії.
На восстановление территориальной целостности Сирии уйдут годы сирия
Османська імперія на карті
Не варто очікувати, що збройні сили США і їх союзники покинуть регіон Пов-Танф найближчим часом. Особливо з урахуванням загострення відносин з Іраном. За словами американських генералів, даний район Сирії важливий з точки зору протидії посиленню впливу Тегерана в регіоні.
Другий регіон країни, де знаходиться військовий контингент США, а також військові контингенти Британії і Франції, — це північний схід Сирії, на схід від річки Євфрат — 28% сирійській території. В даній місцевості зосереджено близько 70% нафтових родовищ країни.
У Вашингтоні на початку травня поточного року було представлено доповідь під назвою «Сирійський кубик Рубика». Це сталося на форумі, присвяченому Близькому Сходу, який проводив Центр нової американської безпеки (Center for a New American Security). Співавтор доповіді — заступник помічника міністра оборони США по Близькому Сходу Мік П. Малрой.
Мік Малрой заявив, що Сполучені Штати в Сирії перебуває «не в поганій ситуації». У США в цій країні є «дуже здатний партнер». Малрой мав на увазі СДС, основу яких складають збройні формування сирійських курдів. Він також зазначив, що територія, що знаходиться під контролем СДС, багата нафтовими ресурсами і має орні землі для ведення сільського господарства.
На восстановление территориальной целостности Сирии уйдут годы сирия
Генерал-майор збройних сил Британії Крістофер Гіка нещодавно сказав, що за час боротьби з «Ісламським державою» (організація, діяльність якої заборонена в РФ) фахівці міжнародної коаліції підготували від десяти до двадцяти тисяч бійців для СДС. За словами генерала, є плани довести кількість підготовлених бійців СДС до сорока тисяч.
В оборонний бюджет США на 2020 фінансовий рік закладена сума у розмірі 550 млн доларів, які призначені для підготовки та розвитку місцевих сирійських військових формувань, 300 млн доларів підуть на навчання і 250 — на прикордонну безпеку в цій країні.
На думку чиновників Пентагону, бюджет є відображенням оновленої стратегії, яка констатує перемогу над ИГИЛ (організація, діяльність якої заборонена в РФ) в Сирії. В той же час є друга лінія зусиль, спрямована на підтримку союзників США в цій країні і збереження спільних досягнень.
Таким чином, збройні сили США залишаються на території Сирійської Арабської Республіки всерйоз і надовго. Наступним кроком буде формування квазідержави Сирійський Курдистан під протекторатом США і їх союзників.
У ситуації, що складається з’являється загальна тема для Дамаска і Анкари, так як проект Великого Курдистану передбачає створення курдської держави за рахунок частини територій Іраку, Сирії та Туреччини.
Військовим шляхом питання відновлення контролю сирійського уряду на північному сході Сирії з урахуванням присутності військ США не вирішити. Будь-яке застосування регулярних сирійських військ викличе потужний відповідь ракетно-бомбового удару з боку США і їх союзників по всій інфраструктурі країни.
Єдиний варіант — це підвищення витрат для іноземних військових від присутності на сирійській території до неприпустимого рівня. Це можливо через організацію широкого протестного руху на окупованих територіях і партизанських дій.
Значна частина території на схід від річки Євфрат населена арабськими племенами, які мають свій уклад життя, і навіть за батька нинішнього президента Сирії Башара Асада Хафеза Асада спецслужби країни намагалися не конфліктувати з ними. Впевнений контроль над регіоном отримає той, хто знайде підхід до племен. Поки ж контроль СДС тримається на багнетах, включаючи підтримку країн американської коаліції.
Стихійні протести на території, підконтрольній СДС, спалахують повсюдно. В ході недавніх зіткнень в провінції Дейр-ез-Зор місцеві жителі спалили блокпост СДС. Курдська поліція безпеки застосувала вогнепальну зброю і вбила шість цивільних осіб. Ця ситуація стала приводом для звернення МЗС САР в ООН.
При оцінці можливостей сирійського уряду з відновлення територіальної цілісності Сирії не враховувався сценарій великомасштабного військового конфлікту на Близькому Сході по лінії США-Іран. Крім того, не розглядалася ситуації щодо повернення окупованих Ізраїлем сирійських Голан.
Підводячи підсумки, можна прийти до висновку, що найближчим часом сирійський уряд за умови досягнення домовленостей з Туреччиною потенційно може повернути свій контроль території на північному заході країни і, можливо, ще на півночі країни. Під американською окупацією знаходиться 32,6% території Сирії. На відновлення суверенітету Дамаска над регіонами з присутністю військ США можуть піти довгі роки.