У третій частині циклу ми розглянемо суперкриза, як точку геополітичної біфуркації, і спробуємо змоделювати, куди вона може привести.
У першій частині ми розглянули мікроцикли нестабільності за останні тридцять років на території Росії та України, чим відрізнялося їх вирішення і які були наслідки цього.
У другій частині ми зосередилися на теорії і перерахували причини нинішнього розгортається суперкризиса.
І, нарешті, в третій частині ми розглянемо суперкриза, як точку геополітичної біфуркації, і спробуємо змоделювати, куди вона може привести.
Отже, західна меркантилистско-неоліберальна модель вичерпала себе (про це було докладно розписано у другій частині). Вона не здатна більше відповідати на глобальні виклики, не вирішує поставлених перед нею завдань, не забезпечує стабільного розвитку і відверто програє в ефективності держкапіталізму російського і особливо китайського зразка.
Розвалюється фінансова система (глобальний борг перевершує всі наявні в світі гроші, його неможливо віддати), розвалюється банківська система («Дойчебанк» і американська «Велика четвірка» на грані), розвалюється організаційна структура, найжорстокіший кадрова криза, відсутність високих смислів, тупики «толерантності» і «трангендерной істерії».
Проблеми у «Боїнга», проблеми у «Дженерал Моторс» і «Форда», проблеми у «Тесла» і «Спайс Ікс», проблеми у «Вестингхауз» і «Дженерал Электрикс», проблеми у «Эппла» і «Гугла» – у всіх системоутворюючих флагманів американської економіки, у всіх високотехнологічних компаній.
Сьогодні вже очевидно, що Схід обігнав Захід як за технологіями, так і за обсягами промислового виробництва та його ефективності).
Забезпечується це
— пріоритетом на розвиток, а не на розкіш (накопичення, а не споживання);
— колективізмом, а не індивідуалізмом;
— альтруїзмом, а не егоїзмом;
— «традиційними цінностями», а не «толерантністю»;
— значною часткою плановості в економіці (що в Росії, що в Китаї).
І, найголовніше, госкапитализмом. Коли держава виступає одночасно і одним із самих головних інвесторів в економіку, і головним організатором виробництва, і захисником національного виробництва, і регулятором внутрішнього ринку etc.
При такому підході конкуренція з іноземними виробниками, на зовнішніх ринках, а всередині країни замість конкуренції кооперація, співробітництво та синергія.
Відповідно, держава, з одного боку, виступає узгоджувальних та плановим органом, який організовує ефективну взаємодію різних виробників. З іншого боку, держава природним чином (без корупції) лобіює інтереси держкорпорацій, а також формує законодавчу та регуляторну базу під потреби своїх виробників. Це, порівняно з «вільним ринком», мегаэффективно (і практика це підтверджує).
Фактично, сьогодні ми в глобальних масштабах спостерігаємо революцію, той самий перехід до нової формації – від капіталізму/імперіалізму до держкапіталізму/соціалізму.
Що там з ознаками революційної ситуації по Леніну?
Верхи (еліти) не можуть правити по-старому. Ні в США, ні в ЄС. Суперечності накопичуються, борги ростуть, економіки йдуть шкереберть, мігранти наступають, конфлікти між вчорашніми союзниками наростають
Низи (тобто об’єктивний економічний базис) не працюють старим чином. Все більше людей в ЄС заперечують існуючий лад, підтримуючи різні альтернативи – консерваторів, євроскептиків, альтерглобалистов, соціалістів і так далі.
Виникає розуміння, що потрібні зміни. Причому верхи західних країн не здатні усвідомити нові виробничі та суспільні обставини, і звинувачують у своїй нездатності розрулити ситуацію Росію (Путіна) і Китай. А оскільки вони бачать неправдиву причину, то і не володіють розумінням ситуації, тому нічого виправити не в змозі.
Тобто світ-системи, заснованої на англосаксонському домінуванні класична революційна ситуація!
Причому вони думають, що якщо зможуть «нагнути» Росію і Китай, то пограбувавши їх врятують своє домінування. Продовжать – так, врятують – ні.
Втім, у них немає жодних шансів на перемогу. І причини цього були викладені мною ще сім років тому на доповіді в Києві, коли я перерахував шість факторів китайського домінування – держкапіталізм, виробництво, логістика, рідкоземельні елементи (та інші природні ресурси), цінності і норма накопичення.
Знову ж таки, цикли гегемонії, описані Валлерстайном, ніхто не відміняв. І, відповідно до цієї теорії, американський цикл вже підходить до кінця (що ми і бачимо). До речі, майже кожен раз за кілька описаних циклів падаючий гегемон намагався утримати дипломатичне, економічне, фінансове та торгове лідерство з допомогою військової сили, але ще нікому це не вдалося.
І ось зараз, коли вирішується, хто буде домінувати на планеті в найближчі сто років, якісь проплачені клоуни намагаються зруйнувати одну з ключових держав даного протистояння, влаштовуючи убогі стрибки «в захист Курив», то «на захист скверу». Смішні і жалюгідні. Мислення рівня «Образили юродивого, копієчку відняли».
Чому йде метушня навколо «Хуавей»? Тому що технологія 5G визначає загальне технологічне (і промислово-економічний теж) лідерство на найближчі кілька десятиліть. І вона Китаю.
В результаті «Еппл» загрожує обвалення акцій мінімум на 30% (якщо Китай у відповідь їх забанить у себе). «Гугл» також втратить величезну кількість користувачів, коли китайці допилят свою операційну систему. А можливо це вдарить і по «Майкрософт». І це лише один з численних шарів.
«Боїнг» за квітень не отримав жодного нового замовлення на літаки. Зеро. А всі 13 китайських авіаперевізника, які використовували 737 MAX, подали на «Боїнг» в суд – за продаж неякісної техніки і за простий літаків. Там астрономічні суми.
Торгові війни, санкції, суди, арешти рахунків і майна, затримання людей, відгуки патентів, припинення підтримки програмного забезпечення і так далі, і тому подібне.
Ще недавно ліберальні хом’ячки обурювалися «Навіщо потрібен закон про суверенне інтернеті? Ніхто ніколи не відключить Росію від Мережі!». А тепер раптом виявилося, на прикладі «Хуавэя», що за вказівкою американського уряду мільйони людей відключать від оновлень програмного забезпечення і сервісів «Гугл» тільки тому, що вони купили телефони «не тієї системи». Це біс-пре-справ!
Тому нам потрібні не тільки свої дублюючі кореневі сервери інтернету, але і свій пошуковик і, звичайно, своя операційна система.
Власні процесори «Ельбрус» і власна платіжна система «Мир» у нас вже є. А адже ще рік-два тому деякі безвідповідальні теж потішалися над імпортозаміщенням.
Потрібно виходити з принципу: якщо західні країни можуть щось відключити, заарештувати, заморозити, блокувати – вони це постараються зробити. Благо, є свіжі приклади, що вони це реально роблять, незважаючи на можливі репутаційні та/або фінансові втрати.
Про наміри США у мене буде окремий матеріал, з посиланнями на доповіді американських think tankов. Вони цілком однозначні і відкрито ворожі.
Загалом, це протистояння настільки масштабно, що визначить долі цілих народів мінімум на покоління вперед. Переможці будуть диктувати світові свою волю, а переможеним загрожує злидні, розруха і забуття.
Перша світова знесла з карти світу кілька імперій. Друга світова покоління демилитаризировала і закабалила Німеччину і Японію. Холодна війна дала США покоління безумовного домінування, а нам – покоління розрухи. І зараз настає момент, історично не менш важливий і значимий.
На тлі цього сквери, смітники, лавочки перед під’їздом, підняття ПДВ аж на цілих 2% (до речі, де обіцяне истеричками підвищення цін на третину?!) і навіть пенсійна реформа – втрачають всяке значення.
Якщо треба буде впасти і віджатися – падайте і віджимайтеся. Тому що альтернатива – повне знищення Росії. Дев’яності здадуться квіточками.
І, до речі, поспішаю обрадувати: краще буде, але не скоро. А найближчим часом буде повна жесть. В. О. З. Д. Е. Але у нас менше, ніж на Заході.
Зберігайте спокій, любите Росію.
Олександр Роджерс
