Одна мудра японська прислів’я говорить, що чоловік і дружина схожі рук й очам: коли боляче рук — очі плачуть, а коли плачуть очі — руки витирають сльози.
Але те, що виглядає простим на папері, не завжди легко дається в реальному житті. Психологи вважають, що багато в чому розлад в сім’ї породжують неправильні взаємні відносини подружжя, коли чоловік і дружина на перше місце ставлять не один одного, а дитини.
Відомий український психолог Дмитро Карпачов пояснює, чому жінка для благополуччя сім’ї зобов’язана вважати чоловіка більш важливим людиною, ніж власного малюка. І наводить на користь цього твердження вагомі аргументи.
Відносини подружжя в сім’ї
Багато жінок упевнені, що дитина — найважливіша людина в житті. Вони вірять в цю теорію і не бажають навіть розглядати іншу точку зору. Але психологи вважають, що така позиція тільки руйнує сім’ю і створює погані умови для виховання дітей.
Так відомий психолог і телеведучий Дмитро Карпачов, який спеціалізується на дитячій психології і правильному вихованні дитини, наводить свої аргументи на користь того, що для чоловіка важливіше всіх дружина, а для дружини — чоловік.
Благополучна сім’я формується зусиллями чоловіка і дружини. При взаємодії дружини з дитиною, формуються відносини «мама — дитина», а при взаємодії дружини та чоловіка формуються відносини під назвою «сім’я». І якщо чоловік відчуває себе «третім зайвим», якщо він недоотримує уваги, турботи і любові, то про яке благополуччя в сім’ї можна говорити?
Адже тільки в благополучній сім’ї, де щасливі в першу чергу мама і тато, дитина буде відчувати і комфорт, а впевненість і захищеність.
Щоб дитина в майбутньому створив щасливу сім’ю, йому важливо не тільки зустріти потрібну людину, але і самому такою людиною бути. І тут важливо, в якій сім’ї він зростав, які стосунки між батьками спостерігав. А тому, якщо твої діти зростали в люблячих і гармонійній сім’ї, то і онуки з великою часткою ймовірності будуть жити в такій же теплій обстановці.
З часом діти виростуть і підуть затишне, але тісна батьківське гніздечко, і це нормально. Батьки, життя яких була сконцентрована один на одного, переживуть це розставання безболісно, мовляв, діти виросли і нехай живуть своїм життям. Чоловік і дружина отримають друге дихання, почнуть жити більш яскраво і насичено.
Але якщо всі інтереси сім’ї замикаються на дитину, то після його відходу у доросле життя у батьків починаються проблеми, виникає ступор. Виявляється, що у них не залишилося спільних інтересів, немає особистого життя.
Щоб хоч якось розвіяти нудьгу, батьки починають втручатися в життя вже дорослої дитини, що тільки псують відносини. В результаті відчувають розчарування і звинувачують дитину в невдячності. Але хто насправді винен?
Звичайно, Дмитро Карпачов не закликає перестати піклуватися про дитину, адже любов і підтримка батьків дітям необхідна. Він лише пропонує думати про інтереси всієї родини і правильно розставляти пріоритети.
Адже становлення мамою не означає, що жінка перестає бути жінкою. А тому разграничивай ролі, щоб кожен член сім’ї був щасливим. Включаючи тебе. І пам’ятай, що гармонійні стосунки в сім’ї між подружжям — запорука щасливого дитинства для дитини.
