Огляд останніх новин Росії сьогодні — 28 травня
«Жителі Росії повернулися до жорсткої економії» — підсумки опитування
Опитування холдингу «Ромір» показав, що за минулий рік «жителі Росії повернулися до жорсткої економії». Майже чверть (24%) респондентів, згідно з результатами дослідження, економлять на їжі. Але більше всього — на подорожах (29%).
Аналітики дослідницького холдингу «Ромир» провели опитування серед жителів нашої країни, з’ясовуючи, економили люди за минулий рік на щось, і якщо так, то чим саме?
Підсумки соцопитування показали, що за минулий рік «жителі Росії повернулися до жорсткої економії».
«КРІМ ТОГО, ВАРТО ВІДЗНАЧИТИ, ЩО ЗА РІК КІЛЬКІСТЬ ЗАОЩАДЖУЮТЬ ЗБІЛЬШИЛАСЯ ЗА ВСІМА СТАТТЯМИ ВИДАТКІВ», — ВКАЗУЄТЬСЯ В ДОСЛІДЖЕННІ.
Як з’ясувалося, найбільше — приблизно третину (29%) — учасників опитування заявили про те, що зекономили на подорожах. Майже чверть (24%) заявили про економію на їжі. На відсоток менше тих, хто менше витрачався на купівлю одягу та взуття. При цьому, як відзначають дослідники, в попередньому опитуванні лише 9% респондентів говорили про такий економії.
Однак, судячи за підсумками дослідження, майже кожен п’ятий в Росії взагалі ні на чому не економив. 17% учасників опитування відзначили цей факт. Але тим самим був перерваний, як зазначається в повідомленні, «тренд щодо збільшення числа громадян, які не економлять». Так, за даними статистики холдингу, в 2016 році їх було 11%, у 2017-му — 18%, а в минулому — 24%.
«Президента дезінформували»: Visa та інші платіжні системи розкрили міжбанківські комісії в Росії — «Ведомости»
Visa і інші платіжні системи розкрили розмір міжбанківської комісії, яка встановлена за еквайринг у Росії. «Президента дезінформували», — наводять «Ведомости» коментар ЦБ з приводу вимоги ритейлерів про зниження тарифів.
Російські ритейлери зажадали знизити ставки на прийом карток (еквайринг) і ввести держрегулювання тарифів на міжбанківські комісії. Вони звернулися зі скаргами на платіжні системи до президента РФ, і в лютому Володимир Путін дав доручення розібратися з «квазиналогом на бізнес».
Міжнародні платіжні системи, що працюють в Росії, були змушені розкрити свої ставки на еквайринг. Останньою це зробила Visa. Після цього банкіри і перший заступник голови Центробанку Ольга Скоробогатова визнали — президента дезінформували і доходять до 3% від суми ставок, на які скаржився бізнес, не існує, пишуть «Ведомости».
Раніше платіжні системи не розкривали свої тарифи і воліли домовлятися з кожною торговою точкою індивідуально. Непрозорість вартості послуги та викликала незадоволення з боку бізнесу, відзначає видання.
Справа не в престижі: Рогозін відмовився від місячної гонки за американським сценарієм
Глава Роскосмосу Дмитро Рогозін відмовився вести місячну гонку за американським сценарієм. Справа не в престижі, пояснив він і розставив крапки в пріоритетах Росії на Місяці.
Дмитро Рогозін висловився проти участі Росії у місячній гонці за тією ж схемою, яка мала місце під час холодної війни.
Зараз, пояснив глава Роскосмосу, місячна гонка розгортається швидше не між космічними державами, а між республіканцями і демократами на Капітолійському пагорбі. Для Росії ж освоєння Місяця — це не місія престижу, а довготривалий пріоритет.
«Тому краще робити довше, але дешевше і раціональніше з точки зору компонування різних елементів програми», — цитує його слова РИА Новости.
Нагадаємо, раніше Дмитро Рогозін представив місячну програму Роскосмосу, яка передбачає висадку російського космонавта на поверхню супутника Землі в 2030 році.
Президент США Дональд Трамп вимагає від NASA виконати це завдання вже в 2024 році. «Візьміть місячну програму США — це ж суцільні шарахання, то вони туди летять, то сюди», — відгукнувся про ці плани Рогозін, припустивши, що Трампу потрібно «повернутися на Місяць» для того, щоб, як було обіцяно під час передвиборної програми, «зробити Америку великої знову».
«Елітні війська»: які завдання виконує Прикордонна служба ФСБ Росії
Сьогодні професійне свято відзначають працівники Прикордонної служби ФСБ Росії. В її обов’язки входить охорона найдовшої у світі кордону — довжина сухопутних і водних рубежів РФ перевищує 60 тис. км. На озброєнні «зелених кашкетів» сучасна сухопутна техніка, сторожові кораблі, дистанційні засоби контролю і спостереження. За словами фахівців, на сьогоднішній день найбільш небезпечним ділянкою російського кордону через провокацій і загроз з боку України є Крим. З метою припинення диверсій ФСБ координує дії з Чорноморським флотом і армійськими підрозділами.
28 травня в Росії відзначається День прикордонника. З 2003 року відповідальність за охорону державних кордонів несе Прикордонна служба ФСБ. Першочерговими завданнями «зелених кашкетів» є контроль за дотриманням законності перетину держкордону, боротьба з контрабандистами, браконьєрами, нелегальними мігрантами, невеликими терористичними і диверсійними групами.
З-за величезних розмірів російської території професія прикордонника ніколи не втрачала своєї актуальності. Протяжність сухопутного і водного кордону РФ становить понад 60 тис. км. Щорічно співробітники ФСБ припиняють близько 45 тис. правопорушень. «Зелені кашкети» несуть службу безпосередньо у прикордонній смузі, на пунктах пропуску, в аеропортах і морських портах.
«Прикордонників можна назвати елітними військами. Вимоги до них дуже серйозні. Крім уміння гарно поводитися зі зброєю, прикордонник повинен проявляти більшу пильність при ідентифікації і перевірки громадян, які перетинають кордон. Також майже всі «зелені кашкети» працюють зі складною апаратурою. У зв’язку з цим на службу намагаються приймати людей з вищою освітою», — розповів RT полковник у відставці, військовий експерт Михайло Тимошенко.
Підготовка офіцерів здійснюється у Прикордонній академії ФСБ Росії і шести інститутах, розташованих в Голіцина, Москві, Кургані, Калінінграді, Хабаровську і Анапі. З 2008 року підрозділи «зелених кашкетів» комплектуються тільки контрактниками.
- Прикордонники ФСБ на БТР
- РИА Новости
- Макс Вітрів
Від Хасана до Криму
В минулому році російські прикордонники відзначали 100-річний ювілей служби. 28 травня 1918 року Рада народних комісарів РРФСР видав Декрет про створення Прикордонної охорони. У радянські роки «зелені кашкети» входили до складу НКВС, а після Великої Вітчизняної війни були включені в структуру КДБ.
Головним завданням радянських прикордонників була боротьба з контрреволюцією, бандитизмом, контрабандистами, незаконним обігом зброї, шпигунством і диверсіями. З 1929 по 1939 рік чисельність Прикордонної охорони збільшилася в три рази — з 41 до 134 тис. чоловік. Особливу увагу радянський уряд приділяло захисту західних і далекосхідних рубежів.
«Зелені кашкети» брали участь у боях з японськими мілітаристами. В липні — серпні 1938 року вітчизняні прикордонники мужньо билися з Квантунської армією поблизу озера Хасан, а через рік — на річці Халхін-Гол.
Невмирущою славою покрив себе 17-го Червонопрапорного Брестського прикордонний загін, який вступив в бій з переважаючими силами вермахту 22 червня 1941 року.
Радянські прикордонні війська брали участь в обороні Мінська, Києва, Одеси, Севастополя, Ленінграда, Мурманська, Смоленська, Москви і Сталінграда. Коли стратегічна ініціатива перейшла до СРСР, «зелені кашкети» були задіяні в наступальних операціях Червоної армії, в тому числі в Берлінській (16 квітня — 8 травня 1945 року). Після перемоги над нацистською Німеччиною у німецькій столиці ніс комендантський службу окремий 105-й прикордонний полк.
З 1945 року до середини 1950-х років «зелені кашкети» боролися з українськими та прибалтійськими націоналістами.
На Далекому Сході в березні 1969 року 57-й Иманский прикордонний загін вступив у нерівний бій з китайськими військами, що порушили радянський кордон у районі острова Даманський.
У 1980-ті роки прикордонні війська виконували бойові завдання в Афганістані, а після розпаду Радянського Союзу стримували натиск моджахедів в Таджикистані. Видатний подвиг здійснила 12-я застава Московського прикордонного загону. 13 липня 1993 року 48 російських військовослужбовців зазнали нападу 250 бойовиків. У нерівному бою з терористами загинуло 22 прикордонника і три солдата 201-ї мотострілецької дивізії. Пізніше шість бійців застави були удостоєні звання Героя Росії, четверо — посмертно.
Таджицько-афганський кордон російські прикордонники охороняли до 2005 року. Військовослужбовці відбивали атаки ісламістів і припиняли наркотрафік. В цілому вони попередили контрабанду понад 30 тонн наркотичних речовин.
- Пост Хорогского прикордонного загону на таджицько-афганському кордоні
- РИА Новости
За словами фахівців, на сьогоднішній день найбільш небезпечним ділянкою російського кордону є прикордонна смуга між Росією та Україною в районі Криму. В серпні 2016 року поблизу Армянськ співробітники загону «Вимпел» ФСБ спільно з військовослужбовцями 247-го десантно-штурмового полку ліквідували диверсійну групу, підготовлену Головним управлінням розвідки (ГУР) Міноборони України. В тому бою загинули підполковник ФСБ Роман Каменєв і єфрейтор Семен Сичов.
25 листопада 2018 року Берегова охорона ФСБ затримала в Керченській протоці три судна ВМС України, які порушили територіальні води РФ і не підкорилися вимогам прикордонників.
В інтерв’ю «Російській газеті» керівник Прикордонної служби ФСБ Росії генерал армії Володимир Кулишов підкреслив, що «зберігається загроза вчинення українськими спецслужбами і членами екстремістських організацій диверсій в Криму, на Керченської транспортної переправі, а також провокацій щодо російських та іноземних суден, які відвідують порти Криму».
«Найбільш укріплений ділянку»
В рамках Програми озброєння Прикордонної служби ФСБ Росії на період до 2020 року підрозділи «зелених кашкетів» отримали нове озброєння, бойову техніку, безпілотники, засоби зв’язку, радіолокаційні станції (РЛС), тепловізори, різні датчики та комплекси спостереження, що дозволяють дистанційно контролювати обстановку в прикордонній смузі.
За словами Володимира Кулішова, технічні засоби охорони працюють «на різних фізичних принципах». Сучасне обладнання дозволяє не тільки фіксувати зловмисників в будь-яку погоду і час доби, але й визначати напрямок їх руху. Важкодоступні райони, як розповів Кулишов, контролюють безпілотники.
Охорону морських рубежів РФ здійснюють сторожові кораблі проекту 22460 «Мисливець», проекту 22100 «Океан», катери проекту 10410 «Світлячок», проекту 12200 «Соболь», проекту 12150 «Мангуст». На озброєнні судів перебувають артилерійські установки і великокаліберні кулемети. У загальній складності в складі Берегової служби ФСБ близько 300 кораблів різного класу.
У бесіді з RT військовий експерт Юрій Кнутов зазначив, що на найбільш небезпечних ділянках російського кордону, як правило, встановлюються прикордонної застави.
«Зелені кашкети» можуть вступити в бій з диверсантами і терористами, але в разі потреби на допомогу прикордонникам прийдуть загальновійськові підрозділи і ВКС, а берегової службі ФСБ — кораблі ВМФ і морська авіація.
«На озброєнні прикордонників в принципі немає важкої військової техніки. В завдання «зелених кашкетів» не входить проведення великих операцій. Їх ключова обов’язок — зупинити прорив кордону невеликими ворожими формуваннями. Якщо будуть помічені великі угруповання противника, то прикордонники інформують армійське командування і діють спільно з ним. Подібна взаємодія часто відпрацьовується на навчаннях прикордонників і частин Міноборони», — пояснив Кнутов.
За словами керівника Прикордонної служби ФСБ Росії, пріоритетну увагу прикордонники приділяють охороні кордону з Україною. За його словами, Київ досі не визнає російськими територіальні води, прилеглі до Кримського півострову. У зв’язку з цим він побоюється повторення «конфліктних ситуацій, подібних тим, що мали місце в минулому році».
У той же час Володимир Кулишов зазначив, що за минулі п’ять років були завершені основні заходи по обладнанню державного кордону. По периметру півострова розгорнуті відділення та радіотехнічні пости, які забезпечують взаємодію з кораблями берегової охорони і підрозділами Чорноморського флоту.
- Показові виступи прикордонного наряду ФСБ
- РИА Новости
- Макс Вітрів
«У 2018 році на сухопутній ділянці завершено розгортання високотехнологічного сигналізаційного комплексу довжиною понад 60 км. Крім того, кримський ділянку державного кордону обладнаний камерами відеоспостереження, тепловизионными приладами, сейсмічними сенсорами та іншими технічними засобами охорони кордону, інтегрованими в єдину систему», — повідомив Кулишов.
Як вважає Кнутов, в Криму був сформований самий укріплений ділянку російського кордону. Зусилля ФСБ і Міноборони щодо захисту півострова продиктовані широким спектром загроз, пов’язаних з діяльністю СБУ та ГУР Міноборони України. І новий президент сусідньої країни Володимир Зеленський не збирається відмовлятися від політичних і територіальних претензій до Росії, констатував експерт.
«Антиросійська спрямованість політики Києва не зміниться. На жаль, немає передумов до того, щоб нова українська влада відмовлялася від підготовки диверсантів, терактів і всіляких провокацій. Принаймні найближчим часом проблема з порядку денного не піде. Роботи у Прикордонної служби ФСБ буде вистачати, але, враховуючи якість підготовки «зелених кашкетів» та рівень їх технічної оснащеності, всі завдання з охорони кордону будуть виконуватися», — резюмував Кнутов.
