Але знаєш сам:
безглузда чернь
Мінлива, мятежна, забобонна,
Легко порожній надії віддана,
Миттєвого навіюванню слухняна,
Для істини глуха й байдужа,
А байками харчується вона.
А. С. Пушкін, «Борис Годунов»
Сучасники про монголах. Що й казати, не дуже високої думки був наш великий Олександр Сергійович більшості своїх сучасників, бо зрозуміло, що своїм «Борисом Годуновим» він передусім звертався саме до них. Минуло багато часу, з’явилося радіо, телефон, загальна середня освіта, для масового громадянина доступний інтернет. Але «харчування байками» як і раніше процвітає і досить популярно. Ну не було монголів, не було і татар, і монгольського завоювання теж не було, а якщо десь хтось з кимось там і воював, то це тартари-руси билися з русами-слов’янами. Літописи всі переписані за наказом Петра Першого, Катерини Другої або ж когось із Миколаїв, Рубрук – папський агент все придумав, Марко Поло і зовсім блазень гороховий… Словом, немає джерел, які підтверджують саме існування монгольської держави і його завоювання. Не так давно один «знавець» тут, на «У», так прямо і сказав, що чому ж це Чингісхан пішов на Захід, а не звернув увагу на Китай. І, мабуть, написав це від незнання, поквапившись, оскільки саме Китай-то монголи і завоювали в першу чергу.

Облога Багдада монголами в 1258 році. Мініатюра з «Джамі ат-таваріх» Рашид ад-Діна. (Національна бібліотека Франції, Париж)
Навчання – світло, а невчених – тьма!
І тут треба подумати над наступним, а саме: якщо ми чогось не знаємо, то це не значить, що цього не існує в природі взагалі. Існує, але тільки далеко не всі про це знають, а часто задовольняються інформацією з доступних, але сумнівних джерел. Адже, скажімо так, вода – вона і в калюжі вода, і в кришталевому графині. Причому щоб напитися з калюжі, достатньо всього лише нахилитися, а графин… Ну, по-перше, потрібно мати, а по-друге, наповнити, причому водою аж ніяк не з калюжі, а таку воду слід мати!
Втім, відсутність інформації для багатьох не вина, а біда їх суєтного життя і наслідок відсутності в них систематичного професійної освіти у даній галузі. Ось чому в кількох послідовних публікаціях ми спробуємо заповнити цю прогалину. Причому постараємося познайомити читачів «У» у першу чергу з первинними, а не вторинними джерелами историимонголов…
Персидские источники о монголо-татарах история
«Джамі ат-таваріх» Рашид ад-Діна.
Тут першою статті на цю тему заради слід підкреслити, що дізнатися історію безписемною народів можна, по-перше, шляхом археологічних розкопок, а по-друге, читаючи про них те, що написане тими, хто писемністю володів. Таким чином, якщо народ жив тихо, мирно, із писемності світової історії він фактично зникав. Але якщо дошкуляв сусідів, то писали про нього всі, кому не лінь. Ми не знаємо писемності скіфів, гунів, аланів, аварів… Але ж про них нам залишили свої письмові свідчення і греки, і римляни, і ми вважаємо їх повідомлення достовірними джерелами. Що ж стосується монголів, то як раз у них своя писемність була. Вже з XIII ст. монгольські народи для запису своїх мов використовували близько 10 систем письма. Одна з легенд повідомляє, що, коли Чингісхан в 1204 році переміг найманов, то у полон до нього потрапив уйгурська писар Тататунга, який за його наказом і пристосував уйгурська алфавіт для запису монгольської мови. Є й інші легенди, однак важливо те, що в даному випадку ми маємо відразу два потоки інформації – внутрішній, це те, що самі монголи записали про себе, і зовнішній – містить те, що про них написали грамотні представники інших народів, яких дуже часто ці ж монголи завоювали силою меча.
Персидские источники о монголо-татарах история
Карта хулагуидской держави
Ільханату – держава монголів на землі Персії
Одним з держав Сходу, полеглим під ударами монголів, була стародавня Персія. Про власне монгольському поході хана Хулагу (1256-1260) ми тут розповідати не будемо – це тема для окремої статті. Важливо інше, а саме, що результатом цього завоювання стала держава Хулагуїдів, а їх просування на Захід було зупинено лише єгипетськими мамлюками в битві при Айн-Джалуте. Держава Хулагуїдів (а західній історіографії – ільханату). Держава це проіснувало до 1335 року, причому в значній мірі цьому допомогло сприяння його правителю Газан-хана з боку його візира Рашид ад-Діна. Але Рашид ад-Дін був ще і дуже освіченою людиною свого часу і вирішив написати об’ємний історичний працю присвячений світовій історії і історії монголів, зокрема. І Газан-хан це схвалив! Так, ця «історія» писалася для переможців, але саме цим вона й цінна. Переможцям не треба лестити і прикрашати їх діяння, адже вони переможці, значить все, що вони зробили чудово і в прикрашанні просто не потребує. Прикрашають письма для переможених, щоб підсолодити їм гіркоту поразки, а владики настільки великої держави, як хулагуидская в цьому просто не потребували, адже вони були з роду чингізидів, їх предком був сам великий Чингіз!
Працями Газан-хана і його візира…
До речі, і сам Газан-хан добре знав історію власного народу, але все-таки не міг не розуміти, що звести воєдино всі доступні відомості щодо його історії йому просто не по силам – адже він владика царства, а не історик і часу на це у нього просто немає. Але зате у нього є влада і вірні слуги, і серед них був Рашид ад-Дін, якому він 1300/1301 рр. наказав зібрати всі відомості, що відносяться до історії монголів. Так, спочатку з’явилося твір «Та’ріх-і Газани» («Літопис Газана»), яку в 1307 році була представлена Олджейту-ханові, а повністю робота над цією працею, що отримав назву «Джамі ат-таваріх» або «Збірник літописів» була завершена лише в 1310/1311 рр.
Персидские источники о монголо-татарах история
Хулагу і його дружина Докуз-хатун. Рукопис «Джамі ат-таваріх», XIV століття. (Національна бібліотека Франції, Париж)
Природно, не один Рашид ад-Діна працював над цим рукописним фоліантом. У нього були два секретаря: історик Абдаллах Кашані, відомий тим, що написав «Історію Олджейту-хана», і Ахмед Бухарі, які й склали основний текст. Брав участь у цій роботі і хтось Болад, який в 1286 році приїхав до Персії з Китаю і був залучений до роботи, оскільки вважався знавцем історії і звичаїв монголів. Рашид ад-Дін і Болад працювали разом, подібно вчителю і учню. В усякому разі саме так описує їх роботу сучасник: один розповідав, а інший записував. Газан-хан і інші монголи також доповнювали оповідання, розповідаючи про те, хто що знав. Інформацію по історії Індії давав буддійський чернець Камалашри, з Китаю – два китайських вчених, але були серед інформаторів Рашида і європейці, вірніше один європеєць – чернець-францисканець. Адже писав він також і про європу.
Персидские источники о монголо-татарах история
Битва при Хомсі 1281 р. Манускрипт Хаутона з Корикоса: «Квіти історії Сходу», 1300-1325 рр. (Національна бібліотека Каталонії, Барселона)
Для свого часу дуже гідна джерельна база
Крім інформації, одержуваної від знавців історії усно, для написання «Джамі’ ат-таваріх» залучалися і вже існуючі тоді письмові джерела: «Диван-і лугат ат-тюрк» («Збори тюркських говірок») Махмуда Кашгарі, знаменитого тюркського енциклопедиста XI століття; «Таріх-і-джехангуша» («Історія мирозавоевателя») перського історика Джувейні, також служив правителям-ільханов; ну і зрозуміло «Алтан дэбтэр» («Золота книга»), тобто офіційна історія Чингіз-хана, всіх його предків і наступників, написана на монгольській мові і зберігалася в архіві у ильхана.
Персидские источники о монголо-татарах история
Битва при Бадре. Рукопис «Джамі ат-таваріх», XIV століття. (Музей Топкапи, Стамбул)
Потім вже, коли Рашид ад-Дін потрапив в опалу і був страчений (а милості від правителів бувають вельми недовговічні!), права авторства на «Та’ріх-і Газани» пред’явив його секретар Абдаллах Кашані. Але порівняння стилю «Історії Олджейту-хана», показує, що він не схожий на стиль Рашид ад-Діна, який писав дуже просто, всіляко уникаючи знаменитого перського красномовства.
Перша письмова прояв толерантності?
У літописі Рашид ад-Діна було дві основні частини. У першій описувалася власне історія монголів історія монголів, включаючи і хулагуидский Іран. Друга частина присвячувалася всесвітньої історії. Причому спочатку йшла історія халіфату й інших мусульманських держав до монгольського завоювання — Газневидів, Сельджукидів, держави хорезмшахів, Гурідов, ісмаїлітів Аламута; потім йшла історія Китаю, стародавніх іудеїв, «франків», римських пап, «римських» (тобто германських) імператорів і Індії, у відповідності з рівнем знань про цих країнах. І ось те, що все це саме так дуже важливо, оскільки дозволяє зіставляти ті чи інші історичні факти викладені в цьому творі і таким чином встановлювати їх справжність, звіряючи з іншими джерелами.
Персидские источники о монголо-татарах история
Міжусобиця. Ілюстрація з рукопису «Джамі ат-таваріх», XIV століття. (Державна бібліотека, Берлін)
Цікаво, що в «Джамі’ ат-таваріх» прямо говорилося про те, що, хоча багато народів хоча і не сповідують іслам, все ж гідні того, щоб їх історія була б записана, бо вона вказує на безмежну мудрість Аллага, дозволив їм існувати, а правовірним звертати їх своїми працями в істинну віру, але є ідея «порівняння» різних культур вже була зрозуміла істориком того часу.
Персидские источники о монголо-татарах история
Падіння Багдада. Ілюстрація з рукопису «Джамі ат-таваріх», XIV століття. (Державна бібліотека, Берлін)
Була також задумана до написання і третя частина, природно-географічного плану, в якій також повинні були бути описані всі торгові шляхи Монгольської імперії. Але Рашид ад-Дін або не встиг її написати, або ж вона загинула після його страти в 1318 році при розграбуванні належала йому бібліотеки в Тебрізі.
Персидские источники о монголо-татарах история
Мініатюра з «Збірника літописів» Рашид ад-Діна. XIV ст. Чингісхан в оточенні своїх нукеров. (Національна бібліотека Франції, Париж)
Новизна праці полягала у спробі написати дійсно світову історію. До того подібна задача ніким з перських істориків навіть і не ставилося. Більш того вся доисламская історія мусульманських народів розглядалася ними лише як передісторія ісламу і не більше, а історія немусульманських народів взагалі вважалася незаслуживающей ніякої уваги. Саме Рашид ад-Дін зрозумів, що історія і персів і арабів є ні що інше, як одна з безлічі річок, що впадають в море світової історії.
Персидские источники о монголо-татарах история
Наконечники стріл з Тибету, XVII – XIX ст. (Метрополітен-музей, Нью-Йорк)
Є переклад на російську мову
На російську мову праця Рашид ад-Діна і його помічників був перекладений ще в 1858-1888 рр. російським сходознавцем В. П. Березіним, правда не повністю, а частково. Називалася його робота так: «Рашид-Еддін. Збірник Літописів. Історія Монголів. Твір Рашид-Эддина. Вступ: Про турецьких і монгольських племенах / Пров. з перської, з введенням та примітками В. П. Березіна // Записки імпер. Археол. суспільства. 1858. Т. 14; Перська текст, російський переклад і примітки див.: Праці Східного відділення Російського Археологічного Товариства. 1858. Т. V; 1861. Т. VII; 1868. Т. VIII; 1888. Т. XV. У СРСР у 1936 році Інститут сходознавства АН СРСР було підготоване повне видання цієї праці в чотирьох томах. Але роботу затримала війна, а крім того вона була настільки складною, що останні два томи з’явилися лише в 1952 по 1960 рр.
Персидские источники о монголо-татарах история
Знахідки та їх реконструкції з музею Золотаревського городища під Пензою.
120 сторінок за 850 тисяч фунтів стерлінгів!
Цікаво, що в 1980 році фрагмент обсягом 120 сторінок однієї з ілюстрованих рукописів «Джамі’ ат-таваріх», написаний арабською продали на аукціоні Сотбіс, куди його передало Британське Королівське Азіатське Суспільство. Купило його обличчя, пожелавшее залишитися невідомим, за… 850 тисяч фунтів стерлінгів. Така сума була заплачена за арабська манускрипт.
Тобто що ми маємо у підсумку? Прекрасний джерело з історії монголів, причому корелює з багатьма іншими джерелами на інших мовах. І є його хороший переклад на російську мову, так що сьогодні будь-яка грамотна людина може взяти і прочитати.
Література:
Рашид ад-Дін. Збірник літописів / Пров. з перської Л. А. Хетагурова, редакція і примітки проф. А. А. Семенова. — М — Л.: Видавництво Академії наук СРСР, 1952. — Т. 1, 2, 3.
Ата-Мелік Джувейні. Чингісхан. Історія завойовника світу (Genghis Khan: the history of the world conqueror) / Переклад з тексту Мірзи Мухаммеда Казвини на англійську мову Дж. Е. Бойла, з передмовою і бібліографією Д. О. Моргана. Переклад тексту з англійської на російську мову Е. Е. Харитонової. — М.: «Видавничий дім Магістр-прес», 2004.
Stephen Turnbull. Genghis Khan & the Mongol Conquests 1190-1400 (ESSENTIAL HISTORIES 57), Osprey, 2003; Stephen Turnbull. Mongol Warrior 1200-1350 (WARRIOR 84), Osprey, 2003; Stephen Turnbull. The Mongol Invasions of Japan 1274 and 1281(CAMPAIGN 217), Osprey, 2010; Stephen Turnbull. The Great Wall of China 221 BC–AD 1644 (FORTRESS 57), Osprey, 2007.
Продовження слідує…
Автор:В’ячеслав Шпаковський