В пам’яті досі жива трагедія, що сталася 12 серпня 2000 року. Вся країна добре пам’ятає цей стукіт по обшивці атомного підводного човна, цей заклик на допомогу, повторюваний щогодини.
Студія Люка Бессона в минулому році екранізувала «Час помирати» Роберта Мура — книгу про загибель російської підводного човна «Курськ» у Баренцовому морі. На прем’єрному показі стрічку Томаса Вінтерберга («Полювання», «Субмарино») зустріли дуже тепло, та й надалі критика до неї була більш ніж прихильна.
Прокатники згадали про фільм тільки зараз, після оглушливого успіху серіалу «Чорнобиль», і вирішили не втрачати часу дарма. Але час вже втрачено: якби стрічку показали роком раніше, їй би не довелося терпіти запізнілі порівняння з проектом HBO.
Задавши настільки високий рівень якості постановки і автентичності, творці серіалу про катастрофу на атомній електростанції не залишили жодного шансу проектів меншого масштабу. В тіні, по всій видимості, залишиться і картина данської експериментатора — принаймні для вітчизняного глядача.
Творці фільму з самого початку мали намір провести натурні зйомки в Росії, але Міноборони передумало пускати інтернаціональну команду кіношників на закриті об’єкти. Можливо, після цього в стрічці і з’явилася характеристика, що на «Курську» більше секретів, ніж у всьому флоті, з-за яких до підводному човні не підпускають рятувальні судна іноземців.
На тлі дій північнокорейських хакерів, які зламали пошту компанії Sony після фільму «Інтерв’ю» Евана Голдберга, з’явилася версія, що компанія EuropaCorp побоюється випадів російських зломщиків. Можливо, тому з стрічки прибрали персонаж Володимира Путіна, присутній у книзі і в першому варіанті сценарію, але недвозначно натякнули на нього вибором актора Маттіаса Шонартса, що грає тут капітана-лейтенанта Михайла Аверіна, але так схожого на президента Росії.
Дружина підводника, яку відіграє Леа Сейду («Життя Адель»), не згодна просто чекати, виконуючи мовчазний борг. Вона має намір дізнатися правду і врятувати чоловіка, але у відповідь лише чує від керівництва, що «їм дуже шкода, але вони не можуть обговорювати стуки».
Компанію в боротьбі з бюрократичною машиною їй складає герой Коліна Ферта («Король каже!»), який уїдливо зауважує, що з усіх рятувальних суден у Росії залишилося тільки «відро з гайками» — одне продали американцям, інше застрягло в Чорному морі.
«Курськ» — прекрасний зразок фільму-катастрофи, в якому почуття клаустрофобії посилюється завдяки операторській роботі і зміні дозволу екрану, але дихання, на жаль, захоплює тільки за умови, що ви затримаєте його разом з екіпажем К-141.
Джерело: http://vipstatus.kiev.ua/
