Усміхнену, курносую, життєрадісну Наталю Четверикову глядачі запам’ятали після прем’єри радянської комедії «Сім наречених єфрейтора Збруєва». Незважаючи на дуже хороший старт, вона не стала відомою кіноактрисою. Але зате на театральних підмостках зіграла більше сотні різнопланових ролей і має цілу армію шанувальників.
Наталія Четверикова (кадр з фільму «Справи давно минулих днів», 1972 рік)
У цьому році 1 червня Наталії Анатоліївні виповниться 72 роки. Вона народилася в ленінградській інтелігентній сім’ї: батько за професією інженер, мама – лікар. Старшому брату Володимиру, на той момент, коли Наташа з’явилася на світ, було шість років. Він разом з батьками пережив блокаду Ленінграда, після закінчення школи деякий час працював санітаром у мед. інституті.
І все-таки, піти по батьківських стопах хлопець не захотів, вступив на акторське відділення театрального інституту ім. А. Н. Островського (1962-му році перейменували на ЛГИТМиК). А через шість років і молодша сестричка стала студенткою цього навчального закладу.
Володимир Четвериков (кадр з фільму «Вірність», 1965 рік)
В інституті Наташа познайомилася з Михайлом Самочко. Юнак теж навчався на акторському факультеті, тільки в іншого педагога. Після третього курсу пара узаконила стосунки, і ось вже 50 років живе душа в душу.
У 1970-му році дипломированную актрису Наталію Четверикову кликали до себе в трупу аж чотири театру, але так вийшло, що Наталія і Михайло поїхали в Мурманськ. Там працював батько актриси, а старший брат Володимир служив в місцевому драм. театрі.
Михайло Самочко (кадр з фільму «Вулиці розбитих ліхтарів-6», 2004 рік)
Через три роки Юхим Падве запропонував подружжю Самочко повернутися в Ленінград і стати провідними артистами обласного театру драми. Перший поїхав Михайло, а Наталя, будучи в положенні, залишилася збирати речі. У травні у подружжя народилася дитина, але в декретній відпустці Наталя була всього півроку. Рубен Агамірзян, можна сказати витягнув актрису з декретної відпустки, і відразу зарахував в штат Ленінградського драм. театру ім. В. Ф. Коміссаржевської.
На його підмостках зіграла багато цікавих персонажів: Варвару – «Ідіот», Царицю – «Цар Борис», Анну – «Утоли моя печали» Циганку Азу – «Царський сон», Аріадну – «Гніздо глухаря», Марту Севастьянову – «Невільничка» та ін.
У кіно почала зніматися ще студенткою, зіграла невелику роль у мелодрамі «Любити…» (1968 рік). У картині були задіяні чудові радянські актори: Сергій Гурзо (мл), Аліса Фрейндліх, Світлана Світлична, Антоніна Лефтий, Лев Круглий, Олександр Эйбожинский, Андрій Миронов та ін
кадр з фільму «Сім наречених єфрейтора Збруєва», 1970 рік
Через рік Наталія взяла участь у зйомках військової стрічки «П’ятеро з неба», але справжню популярність і глядацьку симпатію вона відчула після виходу на екрани комедії «Сім наречених єфрейтора Збруєва» (1970 рік). За сценарієм фотографія єфрейтора Костянтина Збруєва потрапила на обкладинку журналу і сотні дівчат написали йому листа. Після демобілізації хлопець відправився в тривалу подорож, щоб вибрати собі наречену. Прем’єра пройшла з великим успіхам. А актори завоювали назавжди глядацьку любов: Семен Морозов, Наталія Варлей, Маріанна Вертинська, Ірина Куберская, Олена Соловей, Тетяна Федорова, Наталія Четверикова та ін.
кадр з вистави «Утамуй моя печалі», 2013 рік
Всього в творчій біографії актриси налічується 19 картин: детектив «Справи давно минулих днів…», мелодрама «Двоє на дорозі», комедія «Крок на зустріч», дитяча стрічка «Бабусин онук», кримінальна стрічка «Вулиці розбитих ліхтарів», драма «Бандитський Петербург-10» та ін. Останній раз взяла участь у зйомках детектива «Захист свідків» (2011 рік).
У 1996-му році в сім’ю Наталії Četverikovoj прийшла біда, помер її батько Анатолій Олександрович. Через чотири роки спочатку пішов з життя брат Володимир, а слідом за ним і мама Людмила Олександрівна.
Наталія Четверикова (фото з вільного доступу в інтернеті)У важку хвилину поруч з Наталією Анатоліївною завжди знаходиться чоловік Михайло Іванович. Долати неприємності і нещастя, подружжю допомагає любов.Згадуючи свій творчий шлях, актриса ні про що не шкодує, хоча дуже мало зіграла ролей в кіно. Адже П. Тодоровський запрошував її в картину «Міський романс», Ю. Панич — в «Проводи білих ночей», а Р. Панфілов у фільм «У вогні броду немає». Але Наталя Четверикова між кінематографом і сценою, вибрала сцену, і вважає театр головною справою свого життя.
