Суд з страховою компанією з-за розбитого Москвича 412 (10 фото + текст)

Одного разу дочка мого друга вирішила купити машину з дитинства — Москвич 412, такий же, як був у неї в родині років 30-40 тому. Після пошуків Москвич був куплений і щасливі нові власники поїхали на ньому в першу поїздку. Маршрут йшов через перехрестя зі знаком «Поступися дорогу». Тут дівчина за кермом зупинилася, щоб пропустити потік. І – Бац!!! Ззаду прилетів вантажівка. Ось так з краш-тесту і почалася ретро-колекція.

Удар був такий, що Москвич відлетів вперед метрів на 30. Коли приїхали даішники, вони легко запарковались між вантажівкою і Москвичем, і місця там залишалося ще машин на п’ять…Москвич 412. Аварія

Там краш-тест Москвич відмінно відпрацював – товсте залізо в поєднанні з правильно прорахованими зонами деформації гарантують високу, навіть за сучасними мірками безпека. Кришка багажника склалася «будиночком» а не пішла в салон, через заднє скло, зрізуючи голови людям як на деяких інших машинах. Навіть заднє скло вціліло. А дивани в Москвичі дуже м’які, на справжніх пружинах, а не з поролону (як зараз роблять). Зсередини салону Москвич взагалі м’яка машина і тому ніхто не отримав ні подряпини. І стійки кузова оброблені м’яким пластиком – хоч навмисне головою бийся — ніякого ефекту…
Похід в страхову компанію або початок «чудес»:
Відповідальність воділи-чудилы вантажівки була застрахована в найкращій і коханій народом страхової компанії. Хоча справа була після вихідних і перегаром від водія начебто не пахло, але він ніс якусь ахінею, типу: що Москвичі він ненавидить і говорив — походіть тепер по страховим, мучтеся. Видно водій вантажівки – навмисне в’їхав у Москвич, мабуть людина він хворий на голову і ображений життям…
І ось ми прийшли в офіс страхової компанії із заявою про страховий випадок. Співробітники страхової спочатку були гранично ввічливі, всіляко допомагали і навіть давали корисні поради, типу: — якщо після аварії погнули горловину бензобака, то машину не треба припасовувати в страхову на огляд. Подібних корисних порад страховики дали чимало, але як пізніше виявилося, всі поради були спрямовані на затягування часу.
При цьому страховики ввічливо попросили принести їм якісь додаткові довідки. А потім для «прискорення виплат» стали просити ще і ще довідок. І так тривало місяці три-чотири…
Коли я працював оцінювачем автомобілів, і хоча давно змінив спеціалізацію, але методики оцінки ДТП ще пам’ятаю. Взагалі-то всі роботи по оцінці автомобілів робляться за певними методиками і шаблонам, але вони придатні для оцінки сучасних автомобілів, а оцінка ретро автомобілів більшістю затверджених методик навіть не передбачена, з антикваріатом повна біда – готового зразка оцінки в інтернеті не завантажити. А ще за деякими існуючими методиками виходило, що наш Москвич стоїть як металобрухт і навіть менше, а за законом (це навіть початківці знають) шкоди майну не може перевищувати ціни самого майна. Звичайно, старий Москвич, на якому триста років возили гній на дачу і цеглу на будівництво, який весь прогнив до дірок, двигун димить, скла немає, замість крісел стоять ящики з-під пива – і правда повинен цінуватися як брухт. А уявіть машину, хоч і стару, але в стані нової – ну як її рахувати металобрухтом? А уявіть, що стара машина не тільки вся справна, а ще й красива, і ще має цікаву історію. Не знаю як кому, але у мене таку машину здати на брухт рука не підніметься. Більш того хороших Москвичів у продажу мало і щоб придбати колекційний екземпляр навіть за пристойні гроші доведеться побігати, пошукати…
От мені й довелося узятися за старе і самому написати звіт про оцінку. Зразка такого звіту не існувало і все довелося писати з ПОВНОГО нуля, наприклад, щоб написати обов’язковий за законом розділ — «огляд ринку» автомобілів Москвич-412 довелося провести ціле маркетингове дослідження. І таких нестандартних розділів у звіті десятки. Тому оцінку я робив приблизно два місяці як понаднормову роботу і виключно з наукового інтересу. Без удаваної скромності скажу, що звіт вийшов схожим на докторську дисертацію.
Звіт про оцінку ми здали в страхову, і тут страхова вирішила перевірити його, приславши для повторного огляду машини якогось «експерта». І до мене в гараж прийшов якийсь дивний громадянин з самовдоволеною пикою і геодезичної лінійкою, представившись: «Я типу експерт». Він пострибав навколо Москвича пару хвилин, щось позначив у своєму блокноті і втік. А через кілька днів страхова заявила, що машину ми їм погано показали і тому у нас не страховий випадок. Написали скаргу в контору РСА на Люсиновской. Якісь папірці їм послав їм на перевірку ***** достеменно не відомо, але відповідь, що прийшов місяців через півроку, був все про те ж – не страховий випадок і йдіть звідси, власне ось їх відповідь. Сподіваюся, ніхто не образиться за те, що я замазав персональні дані:

Ми ще пару раз намагалися поговорити зі страховиками, але вони посміялися і розповіли, що Москвич не машина і послали нас на три букви, але не подумайте шо поганого токо! На суд нас послали, в Суд…
Така поведінка страхової нас трохи здивувало – як можна так говорити про машину з улюбленої колекції? Ми і вирішили скористатися порадою – піти в суд. Слава Богу, господиня машини – людина розумна і не боязкий, і погодилася «битися» в суді до кінця, щоб там пояснити страховикам хто з нас дурні…
Спочатку ми думали найняти адвоката, але адвокати просили грошей багато більше, ніж ми сподівалися відсудити, або відразу говорили, що за Москвич більше кількох тисяч ніколи не присудять і радили не втрачати час. І тоді ми вирішили все робити своїми силами, сіли на диван і витратили вечір на читання ЦК (а конкретно 1064 статті) і самі написали позовну заяву про відшкодування шкоди. Подати заяву за місцем знаходження відповідача (страхової компанії) нам не вдалася – у суді заяву не прийняли, сказавши, що доклали мало доказів. Не знаю, чому до нас так поставилися – то суд завалений позовами і не хоче зайвої роботи, або як подейкують злі язики – судді поріднилися зі страховиками. І тут ми абсолютно випадково згадали, що існує закон про захист прав споживача і ми його теж вирішили трохи почитати. Виявилося, що цей закон цікавий наступним:
1. Подавати позов щодо захисту прав споживача можна не за місцем знаходження відповідача (страхової, а у них може виявитися сотня адрес і вони будуть ганяти справа по всій країні триста років), а в суд за місцем проживання позивача, тобто себе.
2. Другий приємний дрібничка – при подачі позову про захист прав споживача не треба платити держмито (суд візьме її потім з сторони, що програла).
3. А якщо вірити наклепникам, які стверджують про великий, взаємної і різнобічної любові суддів зі страховиками, то всіх суддів страховики не перелюбят. Судіться не на території страховика, а на своїй території – навіть на одній дорозі можна заощадити час.
А ще ми шанували закон про ОСАЦВ. І ще згадали, що закон не забороняє в одному судовому процесі заявити кілька позовних вимог відразу…
І тут ми вирішили піти ва-банк і написали новий позов про те, як велика страхова ображає нас, «маленьких», і грошей на ремонт машини не дає, і більше року морочить нам голови. І тут же нагадали, що в законі про ОСАГО сказано, що за прострочення виплат страховики зобов’язані платити пені (неустойку) у сумі до 120 тисяч рублів. А ще страхова завдає нам моральну шкоду, тримаючи нас у страху і жаху (рідкісна контора так відповідає своїй назві). А ще за законом про захист прав споживачів зі страховою належить взяти штраф у розмірі половини від присудженої суми, природно, що штраф треба виплачувати теж «бідним маленьким, сиротам-автолюбителям», тобто нам…
От написали новий позов з чотирма вимогами, що таке «чотири в одному», ну як в рекламі і сусідній суд без проблем його прийняв. Правда на першому засіданні (попередніх слуханнях) суддя спочатку не зрозуміла, що ми хочемо. У хорошого судді попередні слухання трохи схожі на дружні посиденьки і сенс їх полягає в тому, що суддя, послухавши боку, намагається заздалегідь зрозуміти, в чому справа і дізнатися, що хочуть сторони, які потрібні докази. Але у нас суддя мабуть ніколи не тільки не бачила, але й не чула про такого «нахабні позови до того ж написані в незвичайній манері (ми ж не професіонали-юристи, а так, скромні народні умільці і слів юридичних не знаємо) — суддя дивувалася і кричала: «Що це? Що це? Як!!!??? Ви тут ще на сто з гаком тисяч замахнулися???!!! Це ж на якій такій підставі!!!!????»…
Загалом, суддя на той момент мабуть зрозуміла не всі, але за традицією одержала у страхової так зване «страхова справа».
Забігаючи вперед скажу, що в страхових працюють натовпу юристів, але всі юристи там або ліниві, або слабкі, навіть слабкіше нас звичайних громадян вперше в житті шанували три чотири пункти в парі законів, а кожен пункт там складається з двох-трьох рядків і зрозуміти їх може навіть першокласник. В суд з нашого боку як представник ходив чоловік власниці машини, який до цього взагалі ніколи ні в яких судах не бував, але уважно слухав всі мої інструкції (я як оцінювач в судах зрідка бував і обстановку трохи представляв), всі потрібні нам закони читав вдумливо, активно брав участь і допомагав мені у написанні всіх судових паперів, що добре позначилося на якості підготовки до судових засідань, в результаті він розумів, про що йде мова в написаних нами папери і справив гарне й переконливе враження на суддю, причому настільки, що у одному із засідань суддя впала в емоції і сказала: «Ех, а колись я була таким же молодим юристом…» — якби суддя знала, що наш «молодий юрист» взагалі не юрист, а інженер і до цього ні в яких судах ніколи ні разу не був…
Перед кожним засіданням суду ми, бачачи куди йде процес, читали ще пару трійку відповідних до ситуації пунктів законів. І заздалегідь писали два-три варіанти паперів на різні можливі випадки – ну типу, якщо страховики скажуть так – читаємо це, скажуть не так – читаємо, нічого не скажуть – читаємо третє. Ну а якщо страховики скажуть щось таке, чого ми не передбачили, то заявляємо наступне: «Шановний суд, 48-а стаття конституції Російської Федерації гарантує КОЖНОМУ право на захист у суді. А ось Ви, (читати винуватим голосом) пані суддя в процесі є тільки арбітром і не можете допомагати сторонам процесу. А ми самі люди неписьменні, і законів не знаємо, якого кольору цивільний кодекс не бачили…. Оголосіть перерву, дайте нам час для пошуку юриста, який надасть нам кваліфіковану юридичну допомогу» — після такого будь-суддя зупиняє процес і дає кілька тижнів на пошук юриста. В реальності шукати адвокатів і юристів ми не збиралися, а хотіли отримати можливість уважно вивчити аргументи ворога і спокійно подумати, як бути далі. За те, що юриста ми не знайшли, ніякого покарання законом не передбачено – просто стаття 48 конституції це така паличка-виручалочка на крайній випадок. Але, як я вже написав, юристи страхової компанії виявилися слабкі, вони вміють тільки брехати, часто всупереч своїм попереднім фразам, затягувати процес і іноді фальсифікувати докази, але закони вони, схоже, знають не дуже і матеріали судової справи неуважно читають і тому в суді сильно плутаються, на чому їх можна «зловити».
У нашому випадку страхова, видно, взагалі не збиралася нам платити, але доклала до страховій справі свою оцінку на три копійки, состряпанную (як мені здається) заднім числом. Природно, «експерти-оцінювачі» з купленими дипломами (страхові оплачують своїм людям оціночне утворення, але люди на халяву вчаться погано) провели оцінку тяп ляп з порушеннями закону про оцінку та вказали бажану ними цифру, взяту з якогось стелі. Тут ми спробували пояснити судді, чому застосована страховиками методика невірна і взагалі порушена – для судді така нахабність як заяву про непридатність однією з найстаріших методик розробленої поважним інститутом викликало шок. І суддя втомившись від наших доводів не бажаючи втрачати час на розбір методик в яких вона не є фахівцем запропонувала провести судову експертизу. Ми погодилися. Суддя дістала список експертних організацій і призначила експертизу. А за законом учасники судового процесу мають право бути присутніми при проведенні експертизи, ось ми цим правом і скористалися. А під час поки ми судилися, Мін’юст видав нову, обов’язковий до застосування методику оцінки автомобілів і наслідків ДТП («ДОСЛІДЖЕННЯ АВТОМОТОТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ В ЦІЛЯХ ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОГО РЕМОНТУ ТА ОЦІНКИ (Методичні рекомендації для судових експертів), ФЕДЕРАЛЬНЕ БЮДЖЕТНЕ УСТАНОВА ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ», 2013). Ця методика цікава тим, що дозволяє брати вартість нормо-години не з довідників НАМИ, де цифри часто не оновлюються роками, а наказує експертам самим провести аналіз ринку в місці оцінки і розрахувати вартість нормо-години. Природно при цьому ціна нормо-години помітно збільшується і вартість ремонту стає схожа на реальну. Судовому експерту зробити експертизу було нескладно – у моєму звіті про оцінку перераховані всі необхідні ремонтні операції, з обґрунтуванням їх необхідності і вказані посилання на нормативи потрібних нормо-годин (взяті з заводських довідників), от тільки ціна нормо-години була трохи замала. Тут я і нагадав судовому експерту про нову методику і натякнув, що йому буде «весело» якщо він її порушить. По сформованій практиці майже весь ринок оцінки автомобілів страховики підібрали під себе, і всі грошові потоки йдуть через них – тому багато оцінювачі та експерти навмисне роблять свідомо помилкові висновки і занижуючи вартість на користь страховиків оскільки інакше страховики відлучають їх від грошей. Побоюючись кривий роботи судового експерта, і ми пояснили йому, що в нашому випадку все треба зробити за законом. Незабаром експерт надіслав до суду експертний висновок, у якому вартість ремонту машини трохи збільшилася. До чергового засідання суддя схоже не встигла експертизу прочитати і запитала: «А наскільки менше грошей експерт нарахував?». Почувши відповідь, що грошей стало більше, і ми на цій підставі хочемо уточнити позов, суддя від подиву мало не впала зі стільця – хоча суддя і була досвідчена, але таке в її практиці видно було вперше…
Тут суддя ще раз уважно прочитала наш позов і попросила пояснити на підставі чого ми вимагаємо таку купу грошей за маленьке ДТП. Ми штовхнули маленьку мова про те, як всі рівні перед законом, як з нас штрафують за відсутність страховки і карають, а при настанні страхового випадку страховим нічого не роблять навіть за витівки які пан Асланян абсолютно правильно кваліфікує як 159-ту статтю кримінального кодексу («Стаття 159 КК, частина 4. Шахрайство, вчинене організованою групою або в особливо великому розмірі, — карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років зі штрафом у розмірі до одного мільйона рублів або в розмірі заробітної плати або іншого доходу засудженого за період до трьох років….»). Думаю, що страхова компанія будучи організацією, безсумнівно, є організованою групою, тобто чітко потрапляє під кваліфікуюча ознака 4-ї частини 159-ї статті…
Після цього ми розклали всі закони і разом з суддею ще раз їх подивилися. Суддя виявилася дуже неглупой дамою і вся логіка процесу склалася остаточно. Власне її початкове нерозуміння нашого позову викликано тим, що судді сильно перевантажені і суддя в поспіху спочатку визнала наша справа типовими і звичайними, яких мільйони в кожній сотні…
А юристи страхової мабуть шаблонно вважаючи, що Москвич машина убога, не сприймали нас серйозно, а коли їм видали уточнена позовна заява видно все ж здогадалися куди справа йде і вирішили не ходити в суд для затягування процесу – при неявці сторони по справі судді зазвичай переносять засідання на місяць і таке іноді буває раз за багато. Але ми заявили, що треба виносити заочне рішення і суддя з нами погодилася відклавши засідання тільки раз. А коли страховики в суд знову не з’явилися суддя, виконавши всі формальності (типу питань про підтримці нашого позову) віддалилася в дорадчу кімнату і через годинку вийшла і оголосила рішення, в якому задовольнила наш позов. При цьому суддя сама явно відчувала велике задоволення, може бути, тому що страховики її дістали, а може тому, що розуміла — цей процес створив прецедент…
Продовження «банкету»:
Хоча суд ми виграли, але веселуха ще не скінчилася. Звичайне рішення суду (якщо не намагаються його оскаржити) набирає чинності через десять днів, а заочне рішення через сім днів з моменту його отримання – ось у страховиків мабуть знову виникло бажання потягнути час до нескінченності. Оскільки страховики отримали від суду копію нашого уточненого позову, вони зайшли на сайт суду і прочитали, що позов задоволений. А місцевий листоноша видно знайомий зі страховиками – а як ще можна пояснити те, що лист з рішенням, надісланим судом два місяці до страховий не доходить? Після цього було вирішено відправити рішення суду кур’єром. Коли гонець спробував здати документи страховики викликали охорону і спробувала відняти у кур’єра документи – розірвали копію «сопроводиловки» і викинули гінця за двері намагаючись відібрати у нього інші документи. Тут ми задумалися – як бути? Обговорювали різні варіанти, аж до екзотичних, типу викликати поліцію і змусити за допомогою поліції прийняти документи, або умовити судових приставів виступити в ролі кур’єрської служби. Але трохи подумавши ми домовилися з судової канцелярією послати лист з рішенням з іншого відділення пошти – страховики видно не зрозуміли, звідки їм звістка прилетіла і отримали її. А юристи у страхової ліниві і протягнули з оскарженням до останнього дня забувши, що звичайне рішення набирає чинності через десять днів, то заочне через сім днів з моменту отримання. Про різниці термінів юристи, чули про єдність права видно не подумали, протягнувши по ліні до останнього дня, а останній день в реальності вже пройшов, то оскаржити рішення вони не змогли. Як пам’ятаю, 109-я стаття ЦПК говорить приблизно наступне – якщо юридична дія проходить після встановленого законом терміну, то воно незаконно – тобто пізно подані скарги, заяви і так далі суд відкине без розгляду, навіть не читаючи…
І тут суд видав нам виконавчий лист. А страховики мабуть зрозуміли, що не на тих напали і вже без всяких фокусів його взяли і все оплатили, а саме:
— гроші на ремонт машини – 59 401 гривню 18 копійок;
— неустойку (пені) – 114 048 рублів;
— наші судові витрати (за експертизу і оцінку) – 23 500 рублів;
— штраф (в нашу користь) – 87 224 гривні 59 копійок;
— наші поштові витрати 432 рубля;
— за моральну шкоду – 1000 рублів (мораль цінують на Русі не високо).
Разом – 285 605,77 (двісті вісімдесят п’ять тисяч шістсот п’ять) рублів 77 копійок.
Власне до чого я все це розповів? А до того, що люди бояться ходити по судах і страхові ведуть себе нахабно тільки тому, що знають, що 99,999 %% людей, якщо їх нахабно кинути трохи поупражняются до красного письменства і все
— ні в суд, ні в прокуратуру не підуть (один з недавніх законів матюкатися заборонив і всі ми тепер філологи і фахівці з красивим, правильним словами).
Ще можу сказати, що якщо нормально підготувати документи, то суд виграє будь-який, навіть ми раніше ні з ким не судившиеся і без жодних адвокатів. Зрозумійте, друзі, що якщо з’явився привід для походу в суд, то все найстрашніше вже сталося і від походу в суд гірше точно не буде…
Власне, що я все говорю і говорю? Ось копії судового рішення та виконавчого листа. Вибачте, що замазав наші персональні дані – вони на суть справи не впливають. Важливі статті законів, якими ми користувалися вони у рішенні зазначено. Розважайтеся господа: