Сьогодні я хочу розповісти вам про нелегку працю жінок в Архангельській області, які працюють в котельні одного з місцевих підприємств. Їх завдання — обігріти ремонтні бокси і приміщення на території підприємства, і це абсолютно не так легко, як може здатися з першого погляду. Сподіваюся, цей пост стане мотиватором для деяких дівчат, які працюють в теплих офісах і постійно скаржаться, що у них найгірша робота в світі 😉

Хочу зауважити, що це не постановочні кадри, тут так прийнято працювати. Жінкам сьогодні пощастило, причому двічі. Перше — при морозі дрова трохи легше, ніж під час снігопаду. Тоді сирі чурки з косяком снігом важать більше. Друге — сьогодні в дровах мало берези. Береза важить набагато більше ніж ялинка, тому жінки сьогодні трохи навіть відпочивають на виробництві…





Після закінчення завантаження візки її треба перевезти до печей. Справа проста. На морозі візок котиться весело, тільки потрібно її зрушити з місця. Потім вона сама побіжить.


Ну а тепер залишається найпростіше-закидати ці дрова в печі для отримання тепла.
Спочатку закидаємо…

Потім проштовхуємо занедбані дрова подалі вглиб пічки для нової порції дров і знову закидаємо дрова до повного заповнення.


Після завантаження двох печей, перетягуємо візок до двох інших печей і закидаємо їх.


Ну ось і все. Вірніше все для цього рази. За зміну треба набрати і закидати три-чотири таких візки. Але нині легше. Року півтора тому, жінкам надали робітника, який коле деякі непідйомні чурки навпіл або на розміри,які можуть підняти жінки. Прогрес в наявності. Для довідки: на котельні працює вісім жінок, шість з них пенсійного віку. Розмір пенсії не дозволяє просто так сидіти вдома. А тут хоч і невелика, але надбавка до сімейного бюджету. Конкуренції не побоюються. На таку роботу не заженеш жодного чоловіка, дуже мала плата за таку роботу, а молодь ніколи не піде на таку каторгу. Ось і працюють потихеньку пенсіонерки.Тепер про заробіток. За січень цього року, тариф за таку роботу 1638 руб. (тисяча шістсот тридцять вісім руб.) Якщо б не північні (70%) і деяких доплат, сума, що ніколи не була у розмірі 6784 руб. (Не забувайте,що з цієї суми вирахують податки і додому принесется сума менше) Спостерігаючи за роботою кочегарів, мені захотілося запропонувати одному дуже досвідченому бізнесмену Прохорову, захотевшему законодавчо збільшити робочий тиждень до 60 годин, взяти і попрацювати тут, прихопивши своїх лижниць, ну хоча б як зараз-36 годин. Дивишся і всяка дурість і дурість пішла б, відірваність від життя. Випарувалася б неспроможність, як людину абсолютно не розбирається в справжній стан справ. Може тоді б думки розумні б почали в голові з’являтися, інші пропозиції з’явилися, мови стали цікавіше…