Сайвит – так називається археологічний комплекс, в якому знаходиться дивовижний камінь. Він був виявлений археологами майже в п’ятдесяти кілометрах від міста Абанкай в Перу. Камінь протягом декількох тисяч років лежить на висоті 3,5 кілометрів над рівнем моря. А на верхній його частині в мініатюрі виконаний макет якогось невідомого стародавнього міста.
Висота перуанського гранітного валуна дорівнює 2,28 метрів, діаметр нижньої частини дорівнює близько 8 метрів, а у верхній частині – трохи більше 11 метрів. Одним із найдивовижніших фактів є те, що ніде поблизу немає таких величезних гранітних каменів. І це перше питання – звідки і яким чином сюди був доставлений граніт такої вражаючої маси.
Другий загадкою є об’ємний мініатюрний макет якогось стародавнього міста, виконаний на верхній частині каменю. Дивно і те, що в граніті викарбувані не лише вулиці і будівлі, тераси і поля, храми і площі, але навіть виконана чинна і сьогодні система водних каналів. Щоразу після дощу вода розтікається по крихітним кам’яних каналах і річках, як би зрошуючи при цьому такі ж кам’яні поля. Далі водні струмені стікають вниз через 38 стічних отворів, розташованих по краях гранітної плити.
На камені також можна розглянути вирізані фігури священних істот, а також деяких рослин (кукурудзи) і тварин (пуми, мавпи, ящірки, змії, жаби та інших). Деякі вчені припускають, що всередині кожного мініатюрного зливного отвору колись були розташовані золоті ідоли, яких пізніше вкрали іспанські завойовники. Всього археологам вдалося нарахувати на гранітному перуанському валуні від двохсот до п’ятисот дрібних деталей.
З приводу призначення цього гранітного міста-макета досі лише будуються припущення і ведуться суперечки. Більшість вчених переконані, що артефакт є макетом стародавнього міста інків. Однак інших подібних мініатюр, залишених інками, ніде досі знайдено не було. Та й створити таку карту з точки зору топографії не представляється можливим без спеціальних точних знань і професійного устаткування. Хоча, можливо, стародавні люди могли мати набагато більш глибинними знаннями, які допомагали їм обходитися без високоточного обладнання, вимірювальних приладів і спеціальної будівельної техніки.
Існує ще одне припущення з приводу призначення каменю в Сайвите: можливо, це така собі велетенська екзотична іграшка для дитини якогось багатого правителя. Проте всі стародавні правителі жили далеко від цих місць. Відповідно, якщо б і замовляли щось подібне в якості розваги, то швидше всього не так далеко від будинку.
Можливо, кам’яне місто-макет був якимсь підручником, наприклад – з іригації. Або, може бути, це було якесь релігійне спорудження, що було святим місцем для місцевих жителів. Вченим поки тільки належить знайти відповіді на всі ці питання. А поки туристи можуть милуватися дивовижною роботою стародавнього майстра, який виконав цей незвичайний макет. А для тих, хто не збирається найближчим часом відвідати Перу, але хоче подивитися на пам’ятку, в місті Сан-Ісідро в Лімі знаходиться копія каменю Сайвита, виконана перуанським скульптором.
