Занедбані поселення існують по всьому світу — загадкові, моторошнуваті, незмінно викликають цікавість. Є безліч причин, за якими місто може стати містом-привидом: економічний спад, війна, стихійне лихо, екологічна катастрофа… Ось список найбільш цікавих, на наш погляд, міст-примар на Землі.
Як правило, такі місця зовсім безлюдні, хоча зустрічаються і міста-примари з дуже невеликим населенням. В деякі доступ заборонений, в той час як інші перетворені в парки, туристичні визначні пам’ятки.
1. Краків, Італія
Ця область була заселена греками приблизно в 540 р. до н. е.., коли вони переселилися з прибережного міста Метапонто вглиб країни і назвали цей район Монтедоро. Протягом століть тут існувало успішне поселення, в якому був університет, чотири великих палаццо і зростаюче населення. В 1656 році в результаті чуми населення скоротилося в сотні разів. Пізніше Краків поступово згасав — головним чином, із-за поганих сільськогосподарських умов. У 1892-1922 роках більша частина жителів поїхала в Північну Америку. Потім, в 1963 році стався сильний зсув і людей довелося евакуювати. Після землетрусу в 1980 році місце було повністю занедбане. В даний час це популярна туристична пам’ятка. Також тут знімалося кілька фільмів, у тому числі «Квант милосердя» і «Пристрасті Христові».
2. Боді, Каліфорнія, США
У 19 столітті в цьому містечку золотошукачів була виявлена багата золота жила, і Боді розрісся і став процвітаючим містом. У кращі часи тут проживало від п’яти до семи тисяч жителів, було побудовано 2 000 будівель. На початку 20 століття місто почало занепадати. Сьогодні Боді — справжнє місто-привид Дикого Заходу, в якому залишилося всього 110 будівель. Він відкритий для відвідування і туристи можуть вільно гуляти по пустельних міських вулицях і розглядати залишився скарб на полицях магазинчиків і інтер’єр приміщень.
3. Прип’ять, Україна
Можливо, одне з найвідоміших міст-примар в світі. Прип’ять була заснована в 1970 році як дев’ятий атомний місто в Радянському Союзі для підтримки сусідньої Чорнобильській АЕС. До моменту евакуації (на наступний день після чорнобильської катастрофи) у другій половині дня 27 квітня 1986 року населення міста становило 49 360 осіб. Природно, після катастрофи місто було покинуте і незабаром став містом-привидом. В даний час, коли рівень радіації знизився, все більше і більше туристів відвідують це місце, а різні українські компанії пропонують екскурсії по околицях.
4. Орадур-сюр-Глан, Франція
Орадур-сюр-Глан — покинуте село в районі Нувель-Аквітанія на заході центральної частини Франції. Вона була зруйнована 10 червня 1944 року, коли нацисти вбили майже всіх жителів: загинули 642 людини, включаючи жінок і дітей. З усього населення села близько 30 чоловік дивом пережили той день. Підрозділ на чолі з Адольфом Дикманном змусило всіх жителів покинути свої будинки. Чоловіків зібрали в сараях, де розстріляли, а потім підпалили. Жінок і дітей замкнули в церкві, яку також підпалили. Тих, хто намагався вибратися з палаючого будинку, розстрілювали. Після війни тодішній президент Франції Шарль де Голль вирішив, що село слід перетворити в меморіал. А неподалік побудували нове село з тією ж назвою.
5. Квартал Вароша, місто Фамагуста, Кіпр
Сьогодні Вароша — це занедбаний квартал на півдні кіпрського міста Фамагуста. А колись- до початку 70-х років — він був туристичним центром номер один на всім Кіпрі. Це призвело до появи нових будівель, в основному готелів та різних туристичних визначних пам’яток. На своєму піку Вароша був туристичним центром номер один у світі і бачив таких гостей, як Елізабет Тейлор, Річард Бертон і Бріджит Бардо. Все змінилося з турецьким вторгненням на Кіпр в 1974 році, коли територія перейшла під контроль Туреччини. Жителі Вароші бігли, а територія залишилася занедбаної і перебувала під окупацією турецьких збройних сил. Донині квартал Вароша заселений і в’їзд в нього заборонений.
6. Гарнет, Монтана, США
Гарнет — ще один із занедбаних шахтарських містечок США, побудований в 1860-х роках. У 1898 році місто населяли близько 1000 осіб. Не дивно, що Гарнет був покинутий через два десятиліття, коли скінчилося золото на копальнях. Незважаючи на те, що в 1912 році він сильно постраждав від пожежі, що знищила половину міста, в даний час Гарнет є одним з найбільш добре збережених міст-примар в штаті Монтана. Щорічно його відвідують 16 000 чоловік.
7. Острів Хасіма, Японія
Хасіма, також відомий як Гункандзіма, являє собою острів, розташований приблизно в 15 кілометрах від міста Нагасакі на півдні Японії. На початку 19 століття на острові виявили вугілля і через 80 років, у 1887 році, тут були побудовані вугільні шахти. Пік населення на Хасиме був зареєстрований в 1959 році, коли на острові проживали 5259 людина. У 1974 році, коли запаси вугілля підійшли до кінця, шахти були закриті і люди пішли. До початку 2000-х острів залишався занедбаним, поки не виник інтерес до його історичних руїн. Деякі будівлі відновили і з 2009 року почали пускати туристів. У 2015 році острів був визнаний об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
8. Кенникотт, Аляска, США
Кенникотт колись був центральним шахтарським табором, який з’єднував кілька мідних копалень. Все почалося в далекому 1900 році, коли тут знайшли багаті поклади мідної руди з високою концентрацією (до 70%) чистого халькоцита. У той час як мідь раз стала надзвичайно цінною — завдяки винаходу електрики, автомобілів і телефонів. Тому сотні людей приїжджали сюди, щоб працювати на мідних рудниках сім днів на тиждень. З 1909 по 1938 роки на рудниках Кенникотт було видобуто понад 4,6 млн тонн руди, прибуток від якої перевищила 100 млн доларів. До початку 30-х поклади високоякісних руд виснажилися і п’ять шахт закрилися одна за одною. Останній поїзд покинув Кенникотт 10 листопада 1938 року, ознаменувавши закінчення епохи і залишивши після себе місто-привид.
9. Колманскоп, Намібія
У 1908 році в південній частині Намібії, в 10 кілометрах від портового міста Людеріц, робочий знайшов алмаз і показав його свого начальника, німецького залізничного інспектору Серпня Штауху. Це призвело до появи містечка, в який для видобутку алмазів з’їжджалися німецькі шахтарі у величезній кількості. Вони побудували для себе лікарню, бальний зал, електростанцію, школу, кегельбан, театр, спортзал, казино, фабрику по виготовленню льоду і першу в Південній півкулі рентгенівську станцію. Незабаром після Другої світової війни поклади алмазів почали виснажуватися, а люди — їхати. Остаточно місто було покинуте в 1956 році. Зараз пустеля поступово бере своє і туристи, які приїжджають сюди, бродять по коліна в піску. Для в’їзду в місто необхідний спеціальний дозвіл.
10. Дханушкоди, Індія
Дханушкоди колись був простим індійським містом, повним життя і сміху. Люди могли приїжджати і їхати на пасажирських поїздах, насолоджуватися видами Лаккадивского моря з одного боку і протоки Палк з іншого. Проте все змінилося, коли в ніч з 22 на 23 грудня 1964 року на місто обрушився циклон Рамсварам. Швидкість вітру становила 280 км/год, а висота припливних хвиль — 7 метрів. В результаті стихії загинуло близько 1800 осіб. Місто був залишений жителями і оголошений непридатним для життя. Сьогодні це місце популярне серед туристів.
11. Ліфта, Ізраїль
Поселення зародилося в дуже давні часи на цьому місці виявлено археологічні останки, що датуються залізним століттям. У 1945 році в Ліфті проживало 2250 осіб, 2230 з яких були мусульманами, а решта 20 — християнами. Під час громадянської війни 1947-48 рр. і палестинського результату 1948 р. Ліфта була покинута арабськими жителями. Частина єврейської громади поїхала в 1971 році. Останні жителі покинули це місце в 2017 році, і з тих пір село Ліфта вважається в Ізраїлі природним заповідником.
12. Кломино, Польща
Кломино був маленьким селом, відомої на початку 20-го століття як Вестфаленхоф (у колишній німецькій провінції Померанії). Під час Другої світової війни німці відкрили табір для військовополонених у районі, де утримувалися польські солдати, цивільні особи, а також офіцери французької армії. В січні 1945 року Вестфаленхоф був захоплений Червоною Армією, яка наступала і знову перетворено на військову базу — тепер уже радянську — під назвою Гродек. Там проживало близько 6000 радянських солдатів. Після розпаду Радянського Союзу Гродек був перейменований в Кломино, і уряд виставив його на продаж. Проте ніхто їм не зацікавився, і дуже небагато вирішили туди переїхати. На даний момент в Кломино залишилося 5 мешканців. Майже всі будівлі зруйновані і розграбовані.
13. Каяку, Туреччина
Розташований в 8 км на південь від Фетхіє на південно-заході Туреччини в старій провінції Лікія, Каяку — місто, повний зруйнованих будівель 18 століття (хоча люди жили в цьому районі ще в давнину). До Першої світової війни в Каякее проживало близько 6500 греків. Майже нікого з них не залишилося в результаті масових вбивств греків і інших християнських меншин в Османській імперії під час війни. Після підписання Лозаннського договору 1923 року (після того як Греція програла греко-турецьку війну 1919-1922 рр.) грецьке православне населення було змушене покинути територію, яка тепер стала турецькою. Турецький уряд намагався заселити цей район греками-мусульманами, але вони відмовилися, побоюючись примар греків, вбитих там. Сьогодні Каяку заселений і служить музеєм під відкритим небом.
14. Піраміда, Шпіцберген, Норвегія
Шведське поселення було засноване тут в 1910 році, а в 1927 році Швеція продала його Радянському Союзу. Так з’явився радянський шахтарське селище Піраміда на острові Західний Шпіцберген, де довгі роки добували вугілля. На піку розвитку в Піраміді було більше 1000 жителів, будинок культури зі своїм театром, бібліотекою, художньої та музичної студіями, спортивний комплекс та цілодобове кафе. Коли до 1998 році вугілля в останній шахті закінчився, селище був покинутий і законсервований. Сьогодні Піраміда є туристичним напрямком. Музей і готель працюють круглий рік.
