28 травня 1987 року, західнонімецький громадянин Матіас Руст на легкому самлете «Сессна» незаконно перетнув повітряний простір СРСР і здійснив посадку на Червоній площі. Це призвело до Великих перестановок в радянській армії: були зняті з посад міністр оборони Соколов, голова ППО Чаклунів і багато інші високопоставлені офіцери.
В армії була проведена кампанія по зміцненню дисципліни, яка, втім, не призвела до кардинальних змін. А сам Матіас Руст був засуджений на 4 роки і згодом висланий з СРСР.
Літак «Сессна-172», який пілотував 18-річний громадянин ФРН Матіас Руст, приземлився прямо біля храму Св. Василя Блаженного в центрі Москви. Радянське керівництво було в цьому шоці. Адже мало того, що літак простого німецького хлопця подолав відстань від радянського кордону до столиці країни і не був збитий системами протиповітряної оборони, так ще і сталося це подія, що дуже символічно, 28 травня – День прикордонника. Це був справжній плювок в обличчя всій радянській системі. Природно, що Матіас Руст був відразу ж після посадки літака заарештований.
Що стосується самого Русту, то після затримання на Червоній площі він був заарештований. 1 червня, через кілька днів після польоту, Матіасу Русту виповнилося дев’ятнадцять років. Свій день народження молодий німець зустрів у в’язниці. Весь світ стежив за долею хлопця, який продемонстрував, що система оборони Радянського Союзу аж ніяк не «залізна». І це справді було так – з відвертими зрадниками, які проникли у вище керівництво радянського держави, залізної вона просто не могла. Природно, що без «забезпечення» на найвищому рівні політ Русту просто був би неможливий. Його збили в гіршому випадку ще в небі над Естонією. Однак Русту буквально дали зелене світло на політ до самої радянської столиці. Відбуватися це могло тільки з санкції самих вищих радянських керівників. Не дуже зрозуміло, хто конкретно дав добро на приземлення Руста на Червоній площі, та й навряд чи ми коли-небудь про це дізнаємося. Але очевидно, що це була людина або люди, що входили в найвищу групу радянської еліти.
Зміщені воєначальники перебували в опозиції до того курсу, який до цього часу став проводити радянське керівництво на чолі з Михайлом Горбачовим. Нанесення удару по командуванню збройних сил було однією з головних завдань тих людей, хто стояв за методичним і планомірним руйнуванням радянської держави. Адже прославлені маршали і генерали, які пройшли Велику Вітчизняну війну і колишні справжніми патріотами радянської держави, могли просто не дозволити провести всі ті маніпуляції з країною, які призвели до катастрофи 1991 року. Згодом американський військовий експерт Вільям Одом навіть порівняв «зачистку» радянської військової еліти після польоту Матіаса Руста з репресіями проти радянських воєначальників, які мали місце в 1937-1938 рр. Цікаво, що після кожної такої чистки через три–чотири роки наступала катастрофа. У 1941 році почалася жахлива Велика Вітчизняна війна, а в 1991 році розпався Радянський Союз, і цей процес супроводжувався ріками крові в колишніх союзних республіках, численними військовими конфліктами, масовими заворушеннями, небувалої хвилею злочинності і насильства.
Тому навряд чи варто оцінювати вчинок Матіаса Руста як «нешкідливу витівка» юного романтика–авіатора. Швидше за все, тут мала місце ретельно продумана й організована провокація, в якій могли брати участь і західні спецслужби, і значне прикриття з радянської сторони. Принаймні, в цій думці сходяться багато видатні радянські і російські воєначальники, які вважають, що без «кремлівської даху» політ Матіаса Руста закінчився б для нього трагічно. Метою організації такого польоту було ослаблення радянської держави допомогою вирішення наступних завдань:
1) створення приводу для масштабної «чистки» неугодних вищих воєначальників,
2) дискредитації радянської системи оборони в очах громадян СРСР і світової громадськості,
3) посилення антирадянських настроїв у суспільстві. Саме після польоту Матіаса Руста і звільнення міністра оборони СРСР маршала Сергія Соколова Михайло Горбачов приступив до стрімкого скорочення Збройних сил Радянського Союзу. Політ Русту у цьому контексті був ще одним аргументом – навіщо нам така армія», та ще в «такій кількості», яка пропустила політ і приземлення на Червоній площі спортивного літака якогось німецького юнаки.
Примітно, що незадовго до польоту Матіаса Руста міністр оборони СРСР маршал Соколов доповідав особисто Михайлу Горбачову про те, як організована і як працює система протиповітряної оборони радянської держави. Виходячи від генсека, Соколов забув у нього деякі документи, включаючи дуже секретну карту. Але на наступний день, коли він спробував документи повернути назад, Горбачов сказав, що не пам’ятає, де вони знаходяться. Цю версію озвучував згодом, згідно з низкою публікацій у російських ЗМІ, генерал-полковник Леонід Івашов. Як би там ні було, але в одному більшість воєначальників сходяться – акція з польотом Русту була продуманою і спланованою. Є й ще одна дуже цікава версія, згідно з якою Руст приземлився на Червоній площі з повними баками пального, що свідчить лише про одне – його заправляли де-то на радянській території. І робити це могли тільки безпосередньо під контролем «всесильного» радянського КДБ.
До речі, життя Матіаса Руста після повернення на батьківщину у ФРН складалася вельми цікаво. Деякі вчинки прекрасно характеризують справжній образ «посланці миру». Так, вже в листопаді 1989 року, через 15 місяців після звільнення з радянської колонії, Матіас Руст, який до того часу проходив альтернативну службу в лікарні в Риссене, став доглядати за медичною сестрою. Він запросив її на побачення, а після того, як медсестра відмовилася з ним піти, ударив її ножем. За це Матіаса Руста заарештували вже рідні» німецькі влади. У 1991 році його засудили до чотирьох років позбавлення волі – такий же термін дали Русту і за приземлення на Червоній площі. Але вже через 15 місяців Руст був звільнений з в’язниці (і знову історія повторюється – у СРСР його звільнили через чотирнадцять місяців).
У 1997 році, через десять років після свого польоту, Руст, який проживав на той час у далекій Вест-Індії, в державі Тринідад-і-Тобаго, прийняв індуїзм і одружився на місцевій дівчині індійського походження. Потім він повернувся з молодою дружиною на батьківщину, в ФРН, але в 2001 році знову потрапив у поле зору поліції – на цей раз за крадіжку светри в одному з супермаркетів. У середині 2000-х рр., через двадцять років після свого польоту, Матіас Руст стверджував, що хотів «навести мости» між Заходом і Сходом. Але про справжньої історії свого польоту він досі воліє мовчати.
