З автомобілістом з міста Бінагаді, передмістя столиці Азербайджану Баку, відбулася незвичайна ситуація, в якій він за хвилину випробував дві абсолютно протилежні емоції — гнів і радість. Обидва почуття були викликані діями сусідів.


«Вчора доїхав до дому пізно. Селище Бінагаді. В основному мої сусіди — це біженці. Місця для паркування біля мого будинку не було, і я припаркувався біля сусіднього будинку. Думка пролетіла — не сподобається жителям сусіднього двору. Але я був стомленим, було пізно, і ризикнув.
Вранці, години до 11-ти, підходжу до машини, і спостерігаю картину, яку ви бачите на фотографіях. Вибили скло, та ще вистачило нахабства клейонкою і скотчем закрити вікно. От нахабний і зухвалий вчинок, подумав я в люті. Добре, що не побачив, хто це зробив, в момент, коли він це робив. Лікарні йому було не минути. Що робити — близько 200 мешканців у будинку. Не кричати ж і лаятися в люті посеред двору. Кинув ноутбук в багажник. Сів у машину, ввімкнув мотор. Підняв скла. Всі цілі і в порядку…
Хочу вибачитися перед тим, хто зробив це добро, за те, що подумав про нього погано… Вночі, повернувшись втомленим, залишив вікно відкритим, а в бардачку були дуже важливі документи. Ось такі у мене добрі сусіди-азербайджанці. Бажаю і вам таких».
Коментарі тут, здається, зайві.