Якось переглядаючи сайт наткнувся на питання: «Який варіант пісні „Конвалії“ німецька або російська вийшов раніше?» Не зміг пройти мимо, не відповівши, оскільки збентежило саме виникнення цього питання.
Пісня «Конвалії» з’явилася завдяки старанням двох надзвичайно обдарованих людей: поетеси Ольги Яківни Фадєєвої (Кляйнер) і композитора Оскара Борисовича Фельцмана в далекому 1955 році.
Біографічних відомостей про Ольгу Фадєєвої мені знайти поки не вдалося. Радянським слухачам вона знайома з пісень «Спогад», «Є на Волзі містечко», «Лісова казка», «Малюк», дуже популярною стала опальної «Студентська застільна» і багатьом іншим.
Оскар Борисович Фельцман народився 18 лютого 1921 року в Одесі, на всесвітньо знаменитої Малій Арнаутській вулиці, в сім’ї відомого хірурга і прославленого ортопеда міста Бориса Йосиповича Фельцмана, професійно грав на фортепіано. Отримавши прекрасну музичну освіту і написавши величезну кількість пісень, Оскар Борисович є без перебільшення людиною-епохою, що володіє таким солідним багажем відомих шлягерів, з яких кожен житель пострадянського (і не тільки!) простору завжди знайде знайому мелодію.
Люди старшого покоління чудово знають пісню «Теплохід», яку виконував Леонід Осипович Утьосов або ту ж «Я вірю, друзі», любиться і космонавтам, і простим людям. Багато хто ще пам’ятають пісню-заставку «…Неділя – день веселощів, пісні чуються колом, з добрим ранком, з добрим ранком і хорошим днем!», написану, до речі, на слова Ольги Фадєєвої в 1960 році, і виконану Марком Бернесом, возвещавшую початок недільної передачі на радіо «З добрим ранком!» у 60-70 роках? Як хочеться прокидатися саме під такі пісні! Між тим, сам Оскар Борисович зізнається в тому, що хоче залишитися в пам’яті людей обов’язково з Конваліями», які принесли йому не тільки визнання, але й багато смутку.
В інтерв’ю журналу «Итоги» Він зізнається, що навіть не мріяв, що нехитрий мотив його «Конвалій» «вистрілить» і вмить розійдеться серед людей. Написавши всього за 15 хвилин мотив своєї нової пісні для концертної програми літнього театру «Ермітаж», що користувався величезною популярністю у москвичів і гостей міста в середині 50-х років, і віддавши роботу Гелені Великановой, Оскар Борисович навряд чи уявляв, що всього через 2 тижні його буде наспівувати мелодію вся Москва! Це дещо спантеличило композитора, оскільки він ще не мав на той час великого пісенного досвіду, а настільки швидкий зліт міг забезпечити не менш болюче падіння. Як співається, «передчуття його не обманули». Всього через півроку газети почали публікувати розгромні статті, приписуючи автору і вульгарність, і низькопробність, і звинуватили навіть у подрывании підвалин радянської влади. Разом з тим, траплялися й кумедні історії. Під час автопробігу з Москви в Ленінград, Оскар Фельцман, Тихон Хренніков, Дмитро Шостакович та інші відомі творчі люди брали участь в концертах у всіх містах, що зустрічалися на шляху прямування. І якраз перший концерт відбувався в місті Клин, на батьківщині Петра Ілліча Чайковського. «Партійний функціонер», ой, пробачте, згадався до чого-то «День виборів», загалом, секретар обкому настійно просив виконати якраз опальні «Конвалії». У зв’язку з подальшою вимогою одного з керівників Спілки композиторів до Оскару Борисовичу, довелося співати. І, незважаючи на «вульгарність» і «антирадянщину», пісню захоплено прийняли не тільки в Клину, але і у всіх інших містах, де, до речі, «Конвалії» вимагала якраз морально стійка і холоднокровна «політична еліта». Фельцман, було, підбадьорився – скінчилися нещастя! – ан ні, критики навпаки додалося! (3) І з цим тягарем «зразка несмаку» композитору довелося жити більше 20 років! Лише через багато років нарешті визнали, що нічого крамольного у веселій пісеньці немає. А саму пісню в результаті виконали на декількох мовах: японською, англійською, чеською та інших. І навіть на Канарських островах чув свої «Конвалії» Оскар Борисович!
Повертаючись до питання про виконання німецького варіанту пісні, звернемося до його авторам.
Для соліста групи «Мегаполіс» Олега Нестерова німецька мова є практично «рідним», оскільки Олег навчав його не лише в мовній школі, але і прожив якусь частину свого життя у НДР, як тоді було прийнято, в німецькій родині «по обміну». Пізніше його знайома німецька журналістка, скаржачись на тотальне переважання англомовної культури в німецькій естраді і нарікаючи на зменшення загальної кількості хороших пісень, запропонувала перевести якісь пісні на німецьку мову. Ця ідея знайшла свій відгук у душі Олега, і він, взявши відомі радянські мелодії, написав кілька пісень з німецькими текстами, в тому числі, «Volga-Volga» і «Karl-Marx-Stadt». Оскільки прямий переклад приспіву пісні «Конвалії» був, м’яко кажучи, скрутний – «Maigloeckchen, Maigloeckchen» не дуже чарівно і гармонійно лягає на мелодію – довелося використовувати постійно чогось крутившееся тоді в голові назва містечка Карл-Маркс-Штадт. Але, до честі автора буде сказано, загальний зміст пісні «Конвалії» був досить успішно переданий у варіанті, який і виконав гурт «Мегаполіс» у 1992 році. Сам же місто, мав до того ж, статус «міста червоних тюльпанів», зрозуміло, ніякого відношення до «Ландышам» не мав. Для довідки: Карл-Маркс-Штадтом називався старий німецький місто Кемніці (Chemnitz [ˈkɛmnɪts]) в період з 10 травня 1953 по 21 червня 1990; 06 травня 1988 Кемнитц став побратимом міста-героя Волгограда.
Текст пісні «Конвалії»:
Ти сьогодні мені приніс
Не букет з пишних троянд,
Не тюльпани і не лілії.
Простягнув мені боязко ти
Дуже скромні квіти,
Але вони такі милі.
Приспів:
Конвалії, конвалії —
Світлого травня привіт.
Конвалії, конвалії —
Білий букет.
Нехай не ярке їх вбрання,
Але так ніжний аромат;
У них весни чарівність.
Немов пісенька без слів,
Наче перша любов,
Немов перше визнання.
Приспів:
Я не вірю, що року
Гасять почуття іноді.
У мене інша думка:
Вірю, будеш кожен рік,
Нехай хоч багато років пройде,
Ти дарувати мені в дні весняні.
Приспів:
Текст пісні «Karl-Marx-Stadt»:
Heute hab ich dir gebracht
Schöne Blumen in der Nacht
Keine Röslein legt’ ich dir ins Bett
Weiße Pracht, zarter Strauß
Кам mit Maiglöckchen ins Haus
Auf dem Kissen lagen sie so nett.
Karl-Marx-Stadt, Karl-Marx-Stadt,
Du bist die Stadt roter Blumen,
Karl-Marx-Stadt, Karl-Marx-Stadt,
Aber ich mag nur weiß.
Keine Schrillheit in der Blüte
Steigt der Duft uns ins Gemüte
Bringt uns jetzt den Frülingszauber
Als ob ein weißes Lied erklingt
Als dein erster Hochzeitsring
Als ob deine erste Liebe, ich glaube.
Karl-Marx-Stadt, Karl-Marx-Stadt,
Du bist die Stadt roter Blumen,
Karl-Marx-Stadt, Karl-Marx-Stadt,
Aber ich mag nur weiß.
Пісню полюбили в багатьох країнах, створивши версії тексту на рідних мовах. Так, наприклад, з’явився китайський варіант:
今天你送我一束花，
不是芳香红玫瑰，
不是郁金香和百合花。
羞答答地捧给我，
那是清纯又朴素，
却又如此可爱的一束花。
（副歌：）
铃兰花，铃兰花，
明朗的五月之花。
铃兰花，铃兰花
洁白的花。
尽管花色不鲜亮，
但它温馨又素雅，
透出春光无限满天涯，
好似一曲无词歌，
好似一份初恋情，
好似初次倾吐心里话。
（副歌：）
谁说日久人会变？
情感渐渐会淡化？
但我却有另一番说法。
任凭一年复一年，
每当冬去春来到，
你会依然捧来铃兰花。
（副歌：）
І японська версія знаменитої пісні:
１．ある夏の夜 静かな森を
ひとり歩くとき
いずこともなく ただようその香（か）
すずらんの花よ
＊ランディッシュー ランディッシュー
やさしいおとめよ
ランディッシュー ランディッシュー
きみこそ
２．すずらんの花 胸に抱いた
かわいいむすめよ
きみのこころは すずらんのよう
けだかくかおるよ
＊（くりかえし）
３．愛のかおりが 夜にただよう
今日もまたきみと
きみとぼくだけ ふたりのはなよ
すずらんの花よ
＊（くりかえし）
Не рекомендую до прочитання, але пропоную бажаючим, що володіють міцними нервами, ознайомитися з варіантом «інтелектуального мастурбації» якогось Івана Денікіна на тему таємного сенсу пісні zhurnal.lib.ru/d/denikin_i_g/landyshi.shtml
Любов народу до тієї чи іншої пісні, як я вже говорив, лише підкреслюється різними переробками тексту. В моє щасливе дитинство ходив варіант:
Ти сьогодні мені приніс
Дохлу кішку за хвіст,
І вона така жирна.
Ми засіли в очерети,
Щоб наїстися від душі,
І заспівати пісню про конвалії…
Або такий:
Ти сьогодні мені приніс
Механічний насос
І давай мене накачувати!
Став я стрибати і скакати,
В небі супутники збивати,
Навчився повертати…
Примітна ще одна історія, розказана космонавтом Павлом Романовичем Поповичем:
«У день старту Сергій Павлович Корольов попросив мене бути на зв’язку з Гагаріним. За п’ять хвилин до команди «протяжка один» пульс і артеріальний тиск космонавта прийшли в норму. Гагарін попросив мене дати трансляцію музику. Я запитав: «Юра, дати „Конвалії“?» Він засміявся, в ЦУПе теж розсміялися, весело стало всім, хто знав, як ми переробили цю популярну пісню. У нашій редакції один з куплетів звучав так:
Ти сьогодні мені приніс
Не букет з червоних троянд,
А пляшку «Столичної».
Заберемося в очерети,
Надеремся від душі.
І навіщо нам ці «конвалії»?
В ефір ми дали правильні слова…»
Першим виконавцем пісні «Конвалії» стала Гелена Великанова. Не менш чудово заспівали Ніна Дорда та Тетяна Музика. Японську версію запропонувала група «Dark Ducks».
Я так думаю, пісню «Конвалії» чекає щаслива доля тих незабутніх шедеврів, від яких завжди на душі стає світліше, пробуджується потяг до життя, починають сперечатися справи, а випадкові слухачі будуть посміхатися і думати про щось своє, доброму і прекрасному!
