Маленьке гетто, життя в яких протікає з особливим внутрішнім правилам і законам. Тут ти легко можеш наткнутися на французькі газети, наклеєні ще під час першого ремонту.
А випадково виявлений замурований прикомірок тебе не дуже здивує.
Сьогодні «комуналки» — це коли жити можна, але дуже страшно. Твоїм сусідом може виявитися вчитель літератури, художник або, наприклад, наркоман. Ви можете тихо-мирно існувати, ділитися на загальній кухні якимись цікавими історіями зі свого життя. А адже в СРСР на невдоволення «співмешканців» можна було нарватися так, що доходила до різок. Тут був свій звід житлових законів, який часто йшов врозріз з офіційним законодавством.
Своє або «нічийне
Простір комуналок негласно поділялося на своє й загальне. До першого ставилися окремі кімнати мешканців. Все інше – це місця спільного користування. За коридори, санвузли та кухні зазвичай ніхто не відповідав, тому в цілому картина таких місць була досить сумна. Те, що виходило з ладу або заважало господарю, могло не приводитися в порядок роками. Так, вузькі коридори захаращувались білизною або непридатною для використання технікою.
До столу – за графіком
Звучить дико, згоден. Тому що майже у всіх комуналках люди готували до столу спільно, попередньо обумовивши меню. Причому зазвичай це прирівнювалося до обов’язкового. Щось мені підказує, що зараз таке явище можна зустріти все рідше і рідше.
Іменні унітазні сидіння
Оо…найболючішими місцями радянських комуналок були, звичайно ж, туалет з ванною. Тут вам і встановлений графік черговості з’явився. Правда скрупульозні сусіди часто дозволяли собі контролювати «банний» регламент, підраховуючи, хто і коли приходить і як довго перебуває, скажімо, у душі. Надмірна тривалість водних процедур присікалася в кращому випадку наполегливим стукотом у двері. А найбільш часто задається питання: «от Ти миєшся в день по п’ять разів, а я останній раз мився на позаминулому тижні, чому я повинен платити стільки ж, скільки й ти?»
Окрема практика стосувалася туалетів радянської комунальної квартири. Стіни приміщення зазвичай увешивались іменними сидіннями для унітазу. За таким же принципом підписувалися і рулони з туалетним папером. До речі, існує жарт, як в суворі сталінські 30-ті мешканці комуналок доносили на сусідів, коли ті йшли в туалет з газетою з портретом вождя на обкладинці.
Перетворимо твоє життя в справжнє пекло
Будь саботаж або підкорятися правилам і законам завжди зустрічалися лютою реакцією з боку сусідів. І, як показує практика, краще все ж змиритися з «кодексом», адже об’єднавшись проти «бунтівники», сусіди по квартирі могли перетворити його життя на справжнє пекло.
Дитина в квартирі – тиха година для всіх
При наявності дітей, в комуналці був оголошений тихий годину вдень для всіх жителів. Шумиш? Готуйся знайти у своєму супі сміття, зібране в кімнатах інших мешканців або в коридорі.
