Як відомо, Каліфорнія є одним з найбільш густонаселених штатів Америки з переповненими в’язницями. Сьогодні я розповім вам про те, як в’язниці в цьому регіоні знижують свої витрати на утримання дрібних злочинців, відправляючи їх в так звані в’язниці нового покоління.

Далі весь авторський текст.

При слові тюрма мені відразу згадується Бастилія з її історичними революціями, Матроська тиша, Алькатрас, військово-морська база Гунтанамо і 10 колонія суворого режиму в Тверській області. Якщо чесно, я був дещо засмучений, коли побачив акуратне будинок з садом, без паркану, колючого дроту і охоронців з автоматами.
Каліфорнія, поряд з 7 іншими юрисдикціями США, входить в число штатів з найбільш переповненими в’язницями. Народу там багато (Каліфорнія – один з найбільш густонаселених штатів Америки), тому вони й самі раді позбутися від частини ув’язнених. При цьому всі розуміють, що перебування дрібних злочинців і правопорушників разом з затятими бандитами загрожує тим, що дрібні злочинці почнуть, що називається, «жити за поняттями» і психологічно вже не зможуть повернутися до нормального життя.

В минулому році я побував в американській в’язниці (в якості гостя). Передісторія така — Леха, мій друг дитинства і колишній однокласник, років десять як перебрався на ПМЖ в Каліфорнію і зараз є успішним ріелтором. Він купив стару будівлю в одному з найбільш благополучних районів недалеко від Сан-Франциско, відремонтував його, вигнав термітів, а після здав його державі під в’язницю, з чого зараз отримує щомісячний дохід, превыщающий вартість ринкової оренди такого житла приватним особам.

У репортажі я використовую слово в’язниця, але правильніше було б говорити колонія. Принаймні в Росії у в’язницях утримуються тільки особливо небезпечні злочинці і рецидивісти. Їх умови відбування покарання відмінні від інших місць позбавлення волі, оскільки засуджені утримуються у в’язниці в камерах, а не в гуртожитках, як у виправних і виховних колоніях.
Вже після повернення в Росію і перегляду фотографій, я зацікавився темою того, як у різних країнах влаштована пенітенціарна система. В’язниця як система покарання (а пізніше — виправлення) існувала ще в давні часи, тоді — в основному для утримання злочинців, військових полонених і боржників.
Америка внесла чималий внесок у розвиток сучасної пенітенціарної системи. Сьогодні в роботі тюремної системи задіяний кожен п’ятдесятий американець — всі ці люди обслуговують, лікують, оберігають, годують ув’язнених. Річний оборот цієї індустрії перевищує 70 мільярдів доларів.

Вид на в’язницю з проїжджої частини.

У США існує багатоступенева пенітенціарна система, з в’язницями різної класифікації та різним рівнем безпеки, залежно від тяжкості, терміну злочинів, а також штату і округу. Американська система правосуддя передбачає так званий «закон трьох палиць» (3 sticks rule): якщо комусь було винесено більше 2 попереджень, штрафів, адміністративних покарань, або умовних термінів, то на третій рази суддя зобов’язаний винести вирок і дати людині реальний тюремний термін, навіть якщо всі 3 рази чоловік крав шоколадку в супермаркеті або усамітнювався з подругою в парку.
Мені розповідали, що навіть якщо ти зупинився на безлюдному шосе за необхідності, і навколо начебто нікого, але в цей момент проїжджав поруч поліцейський побачить тебе, то все це потрапляє під категорію «демонстрація своїх статевих органів у публічному місці» і адміністративно карані. Поліцейський часто і сам би радий відпустити, але у випадку, якщо його камера спостереження зняла «страшний злочин», здійснене в ночі, то вам зобов’язані винести попередження і адміністративно покарати. В Америці 12% всіх ув’язнених засуджені за сексуальні злочини — сюди потрапляють і насильники і педофіли і ті, хто зупинився справити нужну не в той час і не в тому місці.

Місцеві жителі передмістя Сан-Франциско підозрілого вигляду. Виключно, щоб розбавити текст фотографією.

Із-за значної переповненості в’язниць влади штату проводять кампанію з «розвантаження» в’язниць, поміщаючи безпечних злочинців (часто жертв «3 sticks rule») в окружні в’язниці або half-way house. Власником саме такого «проміжного будинку» і є мій друг Леха.

В кожній кімнаті можуть жити одночасно до трьох ув’язнених.

Живуть у таких будинках злочинці за 3-4 місяці, залишати будинок самовільно не можуть. При цьому, як я вже писав, охоронців, решіток і овчаров немає — таким чином тренується сила волі, а паралельно відбувається адаптація людей до їх подальшого повернення в суспільство.

Після цього, через 3-4 місяці, укладені переводяться вже те, що найбільш наближений до умов вільного життя і нагадує історію з фільму «Втеча з Шоушенка», коли один з головних героїв — Ред, якого грав Морган Фріман, був достроково звільнений. Держава виділила йому квартиру і надало можливість працювати в супермаркеті. Лехин будинок — це проміжна ланка між класичною в’язницею і більш-менш вільним життям, напередодні повного звільнення.

В’язні в таких будинках не працюють. Один раз в день їх супроводжує менеджер, він же наглядач, на прогулянку. Взагалі в будинку живе тільки один спостерігає. Він, до речі, сам колишній в’язень і теж пройшов через систему «проміжних» будинків.

Живе в лехином будинку 9 осіб (за правилами не можна селити більше 3 осіб в одній спальні), але поруч є аналогічний будинок з 10 спальнями, так що там, за моїми підрахунками, проживає близько 30 осіб. Одяг у всіх звичайна, їжу привозять раз на тиждень на великій вантажівці, перуть ув’язнені самі.

Виглядає все акуратно і дуже презентабельно. Леха розповів, що перш, ніж сюди дозволили заселити ув’язнених, він уклав договір з владою і зробив ремонт у відповідності з їх чіткими рекомендаціями. Дизайн, колір стін, планування – все це продумується тюремними психологами і повинно бути чітко дотримано.


Життя ув’язнених в такому будинку регламентується розкладом і купою правил, які висять на видному місці.

Вітальня кімната.

Кожен день приїжджає кухар, який готує на всіх їжу. Зміст кожного ув’язненого обходиться державі в суму близько 1500-2000 доларів в місяць, що дешевше, ніж утримання цього ж злочинця у звичайній в’язниці. Це ще одна причина, чому подібні будинку так вигідні державі, крім адаптаційних переваг.


Задній двір.

Їдальня у великому будинку.

Природно, сусіди не дуже раді таким от мешканцям на їх вулиці (адже завжди легше бути абстрактно соціально відповідальним, а от коли доходить до справи…) Вони навіть написали колективний лист-скаргу про те, що не хочуть перебувати в безпосередній близькості з злочинцями, які в будь-який момент можуть залишити своє житло. Але у відповідь на їх жалюбу юрист в’язниці заявив, що це буде розцінюватися як дискримінаційний акт проти соціально неблагополучних груп населення (а ув’язнені, як і інваліди, ветерани і т. д. як не крути — соціально неблагополучна соціальна група). Таким чином, шанси на задоволення прохання у сусідів були дорівнюють нулю — в Америці тема дискримінації іноді набуває гіпертрофованих розмірів.

Альтанка, спортзал і автомобіль сусідів.

Волейбольний майданчик та сусідська парковка.

Інформація з Вікіпедії:

За деякими оцінками, в 2006 році по всьому світу в ув’язненні містилося щонайменше 9,25 млн осіб. Однак реальне число ув’язнених, можливо, набагато вище, оскільки відсутні надійні відомості з ряду країн, особливо з авторитарними політичними режимами.
В абсолютному значенні в даний час за кількістю ув’язнених лідирують Сполучені Штати Америки; в цій країні понад 2,19 млн. перебувають в ув’язненні. Хоча населення США становить менше 5% від світового, близько 20% людей, які перебувають за ґратами, припадає на американські в’язниці. У 2002 році кількість ув’язнених в Росії та Китаї також перевищувало 1 млн осіб. Проте надалі кількість російських ув’язнених знизилося і склало в лютому 2008 року 891738 людина, тобто 629 на 100 000.
На 1 лютого 2014 р. в установах УІС містилося 674,1 тисяч осіб, 1859 людина відбувала довічний термін.
Сполучені Штати Америки також мають першістю в питомій числі громадян, які перебувають за гратами: за станом на жовтень 2006 року 738 осіб з кожних ста тисяч відбували термін, були затримані за підозрою у вчиненні злочину або перебували під вартою в очікуванні суду. Вартість утримання ув’язнених розрізняється в різних штатах США. У штаті Нью-Йорк в 2010 році вартість утримання одного ув’язненого в добу становила $210, або $6300 в місяць.

Наскільки мені відомо, в Росії немає подібних установ, спрямованих на адаптацію дрібних злочинців, повернути до життя в суспільстві. Але я можу помилятися. Як говорить Леха, завдяки «проміжним домівках» в його штаті, кількість випадків рецидиву падає з 70 до 20%. Правда, з цієї теми ніяких офіційних цифр я так і не знайшов.
Леха отримує за здачу в оренду такого будинку близько $2700 в місяць, що набагато вигідніше, ніж здавати цей будинок звичайним квартиронаймачам.
У США далеко не всі тюрми державні. Існують цілі тюремні корпорації, які володіють або управляють в’язницями. Близько 10% американських в’язниць — це приватні підприємства.

Звідси