Існують історичні персонажі, чия роль занадто перебільшена, чий образ створювався вже в наступний час на основі чуток, домислів і особистих уявлень про те, що, напевно, ось так все і було. А правда в цих випадках зовсім нудне і без флеру масової культури оголює пересічні особистості.
Мало тих, хто не знає про Мата Харі, при цьому перед очима народжується образ таємничої чарівною шпигунки, морочащей голову світових спецслужб. Пропонуємо поглянути на реальний стан речей.
Вона була сонею і звали її Маргарета. Вона в підлітковому віці залишилася без матері і виховувалася у хрещеного і вже в ніжному віці була замішана у скандалі — флірт з директором училища. Після нього їй довелося забути про освіту і змінити місце проживання. Незабаром молода дівчина виходить заміж за сорокарічного моряка-алкоголіка, який відвіз Маргарету в Ост-Індію.
Там Маргарета вивчала танцювальне індонезійське мистецтво — її приваблювало тут поєднання розкутості і краси. Вона вчилася і сама цим плавним рухам. А вдома чоловік її принижував і бив. Подружжя змінювали один одному та так хвацько, що заразили «сороміцької хворобою» своїх двох дітей: хлопчик помер ще в дитинстві, а організм дівчинки боровся з наслідками до 20 років, але теж здався.
Але поки донька була жива — Маргарета спочатку йшла до іншого чоловіка, а потім і зовсім залишила дитину з чоловіком і вирушила починати нове життя в Париж. «Щоб пурхати як метелик», — говорила вона. Але крім як «пурхати» дама нічого не вміла. А заробляти на життя самотньої жінки в столиці стилю потрібно. Вона спробувала виступати в цирку, але до 30 років вирішила робити те, що любить і вміє — танцювати. У ті роки епатажу, бурлеск-уявлень і відкритої демонстрації своїх не особливо високих бажань Маргарета вирішила піти на поводу у публіки. Взяла собі ім’я Мата Харі (Денне Око) і оголювалася в танці. Зрозуміло, образ загадкової східної німфи був складний антрепренерами, а дамі лише залишалося бути собою.
Справа не обмежувалася танцями. Часто з придихом називаються прізвища тих, хто скористався послугами Мата Харі. Перераховуються найвідоміші особистості епохи. Не зважаючи про те, чи є цей багаж досягненням дами, маємо зауважити, що вона була далеко не єдиною жінкою своєї професії в Парижі, тому цілком ймовірно, що список цей дублювався і в інших ніжних обіймах.
А додало образу паризької танцівниці загадковості обставина її вербування німецької спецслужбою в роки Першої світової війни. Обрана вона була, зрозуміло не за свої унікальні інтелектуальні здібності, а в силу професії, яка дозволяє ділитися секретами важливих персон. Крім того, голландське походження і недавность перебування у Франції позбавляло Маргарету якоїсь рефлексії з приводу співпраці з німцями. Так, її діяльність була далека від розвідки, роль зводилася до функції інформатора.
А через два роки Мата Харі вперше зважилася пограти в справжню шпигунку. Запропонувала співпрацю французьким спецслужбам і забезпечила собі перевірку з їх боку, в ході якої прокололася, була засуджена до розстрілу, і не допомогли ніякі прохання про помилування. Вона була страчена, так і не пізнавши щасливе життя, любов і повагу. Її життя було лише прагненням до високого суспільству, але вона потрапляла туди шляхами далекими від парадного входу.
Поєднання добре продаються тим загадок сходу, інтиму, політики і шпигунства спонукали бурхливий розвиток образу Мата Харі в культурі. З кожним разом її зображували все більш благородної, красивою і самостійною в діях. А обличчя звичайної завербованій ворогами країни жінки зниженою соціальної відповідальності усувається все далі в глибину часів.
